Романи кремі
«Мачуха NORGE» поліфонічний, багатошаровий роман, у якому головна історична складова – перебування остарбайтерів в Норвегії під час Другої світової війни. Долі й характери героїв, молодих українських та норвезьких дівчат і хлопців, трохи відтісняють на другий план історичні події, та все ж доба проступає чітким буремним тлом.
Андрій Давиденко підлітком після безлічі моторошних пригод опиняється в далекому Ордалстангені, де, важко працюючи, дорослішає… Його найближчий товариш, тлумач Павло Мирка, тікає із трудового табору із дочкою норвезького мільйонера...
Після війни Андрія припрошують залишитися в Норвегії, та він рветься додому, в Радянський Союз, хоча на батьківщині його чекає справжнє пекло…
Цю історію все життя береже скромна бібліотекарка Павіна, яка шукає і знаходить письменницю, щоб розповісти їй про своє зачаєне кохання. За несподіваним збігом обставин до розповідей пані Ельвіри додається родинна історія Давиденків і Чайок та архів Віктора Пунька; він довгі роки листувався із колишніми остарбайтерами Норвегії і норвежцями. Епістолярій стає основою роману.
Це чорний гумор про війну, де увага сконцентрована не на бойових діях, а на військовослужбовцях – їх характерах, думках, мотивації, особистому житті.
У 2020 році в Польщі розгортається громадянська війна між комуністами та демократами, яка підтримується східним і західним військовими блоками. За багато років всі вже звикли до війни. Молодий хлопець зі Східної Польщі усвідомлює огидність режиму і тікає на демократичну сторону. Мрії про ідеальне суспільство в Західній Польщі розбиваються об реальність, змушуючи його виживати під час війни, спостерігаючи занепад країни та моралі людей.
Олекса Сирота, щойно демобілізований «дворічник», запрошується на роботу в столичному кримінальному розшуку. Справа, яку йому довелося розслідувати на самому початку (загибель студента-іноземця), з першого погляду виглядала як нещасний випадок, але після з’ясування деяких дуже неприємних обставин ледь не обернулася міжнародним дипломатичним скандалом, підривом підвалин радянської зовнішньої політики і дуже печальними перспективами для кар’єр багатьох високопоставлених товаришів.
Ця справа була незручною вже тому, що не мала аналогів чи не у всій історії радянської міліції. Відтак і підхід до розслідування мав бути нетрадиційним. Саме таким, з яким міг впоратися наш герой, випускник філософського факультету Київського Університету.
Загиблий був небожем впливового політичного діяча т. зв. «третього світу», прозваного за його імперські замашки «містечковим Чингізханом». Тому ще до закінчення слідства справа була засекречена на найвищому державному рівні. І тільки зараз, 50 років по тому автори змогли винести на загал всі таємниці цієї загадкової історії.
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» – чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу – інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий – зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли в Москву, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.
В центрі Києва, майже під вікнами кабінету начальника Київського карного розшуку знаходять покійника – злодія-кватирника на прізвисько Кіціус. Розслідувати причину загибелі Кіціуса доручено інспекторові Олексі Сироті. З одержаної з різних джерел інформації випливає, що це не нещасний випадок і не зведення порахунків у кримінальних колах. Найреальніше – злодій під час грабунку, як то кажуть, опинився не в той час і не в тому місці.
Однак з’ясувалося, що до злочину причетні представники т. зв. номенклатури, тому слідство справи про вбивства вище керівництво «спустило на гальмах».
Втім, закон бумеранга ніхто не скасовувати і вбивцю чекає кара, хоча й в несподіваний спосіб.
Смерть – поняття відносне. У ті події, до смерті, може втрутитися хтось і запобігти їй. Але це не означає, що її не було. Якби смерті не було, то він би не дізнався, що вона була, і не зміг би її запобігти. Тому спочатку – першопричина, а потім – причинно-наслідковий зв’язок...
Бальво тікає від смерті. Вона переслідує його ще з дитинства, коли чума викосила всю його сім’ю, і тепер, роками потому, не полишає його ні на мить. Тіло Бальво страждає від цинги, зуби випадають один за одним, але він усе ще тримає гарпун у руках. Китоловство – його життя, а корабель – його дім. Море жорстоке та несправедливе. Але цього разу воно вчинить значно гірше. Гарпуни більше не захистять, а темрява окутає все довкіл. Залишається тільки чекати, бо почнеться полювання… І цього разу мисливці – не китобої...
Детективна агенція «Кассіопея» отримала непересічне замовлення – знайти артефакт Вовчий камінь, та для цього треба перемогти в ельфійській грі Іту-Ілу. Янсен Стороженко має знайти шлях до Червоної вежі і вирішити, хто візьме реліквію. Його рішення не тільки змінить баланс сил магічних ковенів, але й матиме наслідки для детектива особисто, бо з ним невідступно іде невідомий темний бог.
Київ XIX-го сторіччя – небезпечне місто.
Детективна агенція «Кассіопея» отримала непересічне замовлення – знайти артефакт Вовчий камінь, та для цього треба перемогти в ельфійській грі Іту-Ілу. Янсен Стороженко має знайти шлях до Червоної вежі і вирішити, хто візьме реліквію. Його рішення не тільки змінить баланс сил магічних ковенів, але й матиме наслідки для детектива особисто, бо з ним невідступно іде невідомий темний бог.
Київ XIX-го сторіччя – небезпечне місто.
Роман «Картка Марії» наповнений теплом людських взаємин, він — потужне джерело сили й віри. Події в романі тривають рік. П’ятдесят дві глави відображають тижні календарного року. Сюжет розгортається довкола таємничої картки, яка змінює долі тринадцяти людей. Хоча насправді їх — більше. Чотирнадцятий герой — кожен, хто прочитає роман.
Душі — вічні, вони мають здатність до реінкарнації, вважає автор. Ми живемо не вперше, часом навіть таланти «успадковуємо» в новому втіленні душі. Проте не знаємо, ким були в минулому, й ким народимося в майбутньому. Та минулий «досвід» безслідно не зникає. Він впливає на нас, відкриває нові можливості.
Після прочитання «Картки Марії», вам, найімовірніше, захочеться шоколадних круасанів, нових подорожей, зустрічей та відкриттів. Або, хоча б подумки, — літати.
В романі «Забудь мене» перед читачем розгортається історія, пригоди й драма чотирьох бойовиків ОУН та коханої дівчини одного з них, власне, головного героя Сташка – Солі. Різними шляхами приходять герої твору до Організації, де служать її ідеї до останнього подиху, залишаючись вірними присязі й чину.
Твір присвячується українцям, яких зла доля занесла в далекі краї, на інший кінець світу й саме в тих неласкавих землях, без підтримки, сам на сам з найрізноманітнішого штибу ворогами й недоброзичливцями, не сподіваючись на посмертну пам’ять і славу, виконують вони те, що мають виконати.
Існує цілий пласт літератури про так званий «Русский Харбин», натомість «Забудь мене» стане чи не першим романом, у якому змальовано Харбін український, а годі сумніватися, що значною мірою саме таким він і був. Дві третини подій твору відбувається саме там, у міжвоєнній Маньчжурії, до якої так прагнули дістатися герої «Тигроловів» Багряного. З певними умовностями можна сказати, що події «Забудь мене» роз- гортаються там і тоді, де й коли події «Тигроловів» закінчуються.
Чи є роман історичним? Почасти, адже окрім вигаданих у ньому фігурують і реальні особи, як от отаман Семенов та його підручний генерал Власьєвський. Прізвища деяких персонажів ледь змінені, скажімо присутній у творі начальник далекосхідного управління НКВС Люшнєв майже один до одного списаний зі свого прототипа Люшкова.
Що буде найважливішим для всього людства, коли прогрес досягне можливості проходити крізь червоточини? Вивчення історії, у її справжньому вигляді! Та проникаючи у минуле, ми ризикуємо змінити сьогодення. Але хто не ризикує, той... А можливо, історія вже змінена...
Після того, як я вивіз дорогоцінний корал з острова Окінава, обдуривши японську систему контролю; пошив у дурні контролерів в аеропорту Дар-ес-Саламу; залишив з носом поліцейських Домініканської Республіки, які проводжали мене на літак в товаристві службового собаки; провіз заборонені речовини через аеропор- ти Брюсселю та Амстердаму, я вирішив, що можу вивезти будь-що і будь-звідки та привезти це будь-куди. Зустрівши у Боготі мою колумбійську квітку Даніелу, я збагнув, що можливість бачитись з нею частіше, ніж раз на рік, напряму залежить від моїх статків. Так я опинився на стежці смарагдового бізнесу.
У Колумбії добувають 80 % від усіх смарагдів у світі. Колумбійські смарагди найкращі, вони утворюються за температури до 800 градусів Цельсія, замбійські, наприклад, 1000–1200 градусів, тому замбійські крихкі. У смарагді є вкраплення – чорні або білі, не буває натуральних смарагдів без прожилків. Ручний спосіб добування найнадійніший, бо коли застосовують динаміт, багато смарагдів пошкоджується. Знайти «гніздо», з якого ростуть смарагди в один бік – це велика удача. Найкращі смарагди добувають на шахтах Чиворо та Музо.
Одна обкладинка – дві історії. Перша про хлопця, з якого знущаються через вроджену ваду. Проте все змінюється, коли в траві під осокорами він знаходить Предмет, з яким його вада стає невидимою для інших. Друга – про соціопатичного чоловіка, який не памятає свого минулого і сахається людей. Утім, доля дарує нагоду змінитися і повернути собі себе. Історії, що відгукнуться кожному, хто бодай раз стояв наскрізь самотній посеред глухого та сліпого світу
Війна – убивця, війна – розлучниця, нищителька люд- ських доль і всього довкілля. Так або вона проходить крізь людські долі, або люди йдуть крізь війну, а їхні зранені душі «волають»: «Пам’ятаймо!». Але є закони людяності, які неможливо списати на війну: кохання, вірність, сім’я, родина, рідний край... Бо вони – вічні, а війни – минають. Але над їхніми наслідками варто задуматися: тільки-но здолали фашизм, як у росії зродився рашизм, а кількість жертв цієї війни – незліченна…
Наслідки війни показано на прикладі двох родин – української та німецької. Якби не російський рашизм – долі геро- їв роману склалися б по-іншому.
Молода вчителька з Рівненщини Ярина Біла разом зі своїм нареченим, воїном АТО, долають безліч випробувань на шляху до щастя.
Бурштинова лихоманка, що стала екологічним ли- хом та полем бандитизму для Волині – то підґрунтя розвитку всіх подій, що тісно переплетені у кількох історичних та часових площинах: час німецько-радян- ської війни в Україні, в Латвії, в Казахстані.
Сюжетні лінії торкаються бойових подій та патріо- тичних переживань в українських та латишських родинах, чиї долі пов'язані окупацією, вивезенням з рідного краю, національно-визвольними змаганнями впродовж минулих років та сучасності.
Молода вчителька з Рівненщини Ярина Біла разом зі своїм нареченим, воїном АТО, долають безліч випробувань на шляху до щастя.
Бурштинова лихоманка, що стала екологічним ли- хом та полем бандитизму для Волині – то підґрунтя розвитку всіх подій, що тісно переплетені у кількох історичних та часових площинах: час німецько-радян- ської війни в Україні, в Латвії, в Казахстані.
Сюжетні лінії торкаються бойових подій та патріо- тичних переживань в українських та латишських родинах, чиї долі пов'язані окупацією, вивезенням з рідного краю, національно-визвольними змаганнями впродовж минулих років та сучасності.
Твір являє з себе психологічний роман з елементами соціальної фантасмагорії. Дві головні героїні оповіді, намагаючись розшукати близьку для кожної з них обох людину, певно самі не бажаючи того, натомість дізнаються дещо нове про себе, про свої потаємні мрії, про свої приховані страхи. Ці пошуки змусять кожну з героїнь роману загли- битись у власні я, приведуть їх до переосмислення їхнього минулого, їхнього життя. Це будуть пошуки не стільки в ре- альності, скільки в царинах підсвідомості: у потойбічному світі невловимих снів, у світлій місцині напівстертих дитячих споминів.
Твір являє з себе психологічний роман з елементами соціальної фантасмагорії. Дві головні героїні оповіді, намагаючись розшукати близьку для кожної з них обох людину, певно самі не бажаючи того, натомість дізнаються дещо нове про себе, про свої потаємні мрії, про свої приховані страхи. Ці пошуки змусять кожну з героїнь роману загли- битись у власні я, приведуть їх до переосмислення їхнього минулого, їхнього життя. Це будуть пошуки не стільки в ре- альності, скільки в царинах підсвідомості: у потойбічному світі невловимих снів, у світлій місцині напівстертих дитячих споминів.
Роман-торнадо! Бойова кицька-біоробот на службі країні, віртуальне місто під бузковим небом і підготовка землян до подорожі на Марс. Шпіонська історія успіху, зради, сімейних стосунків і любові у першому в українській літературі кіберпанковому романі-подорожі. Що робити, коли загрожують твоїй сім’ї? Коли підступно вбили твого наставника? Коли внутрішні демони не дають спокою? Три жінки різного віку дають свої відповіді на ці питання в українській фантастиці ближнього прицілу. У центрі тексту симбіоз нового і старого, протистояння давніх духів Батьківщини та штучного інтелекту віртуального суперполіса Компостелли, космічна гонка і шпіонські ігри в Україні середини ХХІ століття. Яким же чином кішка Моана та її подруга Северина впораються з викли- ками, що постали перед ними? Життя кидає героїв по всій планеті, змушуючи повсякчас робити важкий вибір.
Цей роман виник із випадкової розмови: мандруючи Полтавщиною Панас Мирний почув історію про в минулому заможного селянина Василя Гнидку, котрий очолив банду розбійників. Вражений постаттю розбійника, автор пише по- вість «Чіпка», яка згодом розширюється у майже столітню історію українського села. Твір розкриває тогочасну дійсність у всіх її складнощах і суперечностях та стає першим зразком епопеї в українській літературі.
Центральна постать твору Чіпка Варениченко, як і його прообраз – потенційно добра, чесна й працьовита людина. Він готовий постояти не лише за себе, а й відстоювати інтереси громади.
Але через системну жорстокість і несправедливість, з якою постійно зіштовхується герой, він не здатен знайти справжні шляхи боротьби проти своїх кривдників. Це калічить душу головного героя, а притаманне йому бунтарство скочується в злодійство.
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 3. Міра для часу життя.
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємни- ця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем. Третій том трилогії «Міра для часу життя» висвітлює підліткові роки життя головного героя та становлення його як літописця Авраама, розкриває секрет довгого життя стародавніх царів, а також розповідає про його старання в складанні родоводу Авраама, в який закралися особисті таємниці майстра Медада...
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 2. Віддати, щоб знову знайти.
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємниця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем. Другий том трилогії «Віддати, щоб знову знайти» висвітлює дитячі роки життя головного героя, а також розкриває одну з причин переселення Авраама в землі Ханаана, де хлопчик Медад стає мимовільним учасником ключових подій…
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 1. Княжий титул для вигнанця
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємниця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем.
Перший том трилогії «Княжий титул для вигнанця» висвітлює перші роки життя головного героя, а також розкриває таємницю зміни спадкоємця роду Авраама, де немовля Медад стає ключовим учасником початку фатальних подій…
… Війна і чума: роман
Світ ще не переборов виклики, кинуті новітньою чумою, як був утягнутий у жахливу, криваву, дику війну ХХІ століття. Імперія зла вирішила «перекроїти» світовий порядок, розпаливши повномасштабну сатанинську війну в Україні. Небачене зло вирвалось із пекельного бункера і накрило землю новими жахіттями знищення і катування тисяч українців. Не менш жорстока духовна війна йде за душі людей, де на кону – доля світу. Чумний лікар Олександр, Лицар Крові Господньої повертається знову. Цього разу він не один, а з армією однодумців, героїв попередніх романів, які об’єднуються для вирішальної битви за людство!
Київський де Сарт-стріт
Сучасний літературно-фантастичний стрім між світами – від Марса до Потойбіччя, від сьогодення до омріяного май- буття. Створений колективом авторів-фантастів на початку XXI сторіччя – ніби колективний фантастичний прогноз на завтра. Це антологія неформального тексту, що проведе читача непроторенними досі шляхами української фантастики.
Сучасний літературно-фантастичний стрім між світами – від Марса до Потойбіччя, від сьогодення до омріяного майбуття.
«День до вечора» – частково автобіографічний роман, який зображує життя незаможної родини у провінції. Герої книжки змушені миритись із дійсністю, яку не обирали. Це роман про батьків, які готові розчинитись у безпросвітній рутині лиш для того, щоб їхнім дітям жилось краще. І про дітей, які це знають.
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» – чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро».
Василь Трубай – визнаний майстер короткої психологічної прози. Однак, його роман «Сто тисяч за кохання», написаний, за словами автора, в період відпочинку від роботи над оповіданнями, виявився не менш цікавим ніж його знані новели. Роман створений у стилі кращих зразків пригодницько-детективного жанру. До того ж письменницький текст присмачений хорошим гумором, який прозирає між рядків, зокрема, в побуті та діалогах персонажів психіатричної клініки, де відбуваються ключові події. Твір легко читається, а карколомні пригоди героїв, нанизані на інтригуючий сюжет, не дадуть читачеві жодного шансу занудьгувати аж до останньої сторінки.
Кіносценарій за романом «Сто тисяч за кохання» отримав Гран Прі «Коронації слова».
