Діловодство. Мовознавство. Журналістика. Риторика. Українська мова
У навчальному посібнику розглянуто феномен України як системної цілісності у просторі і часі. Особлива увага звернена на гуманітарні пріоритети її розвитку: формування політичної нації, державності, національного гуманітарного простору, подолання викликів та загроз, новітніх тенденції євроінтеграції та перемоги над рашизмом, загрози існуванню України і всього людства. Доведено глибинну національну природу об’єднавчих процесів всере дині українства, котра особливо яскраво виявляється в екстремальних умовах буття народу, зокрема під час російської агресії проти України. Дослідження призначене для студентів, політиків, науковців, освітян, для всіх небайдужих до долі України.
У підручнику висвітлено основні літературознавчі поняття, категорії, терміни в їх історичному розвитку й теперішньому стані. Вдосконалено принципово нову модель літературної генерики (жанристики), що витримала випробування часом і допомагає осмислити мистецтво слова як систему систем в об’ємних різноаспектних вимірах; значно розширено підрозділ про кіносценарій як міжисистемне явище, закорінене і в літературу. Уперше систематизовано наявні в соціальних мережах візуалізовані твори української літератури, що стануть у пригоді як літературо-, так і мистецтвознавцям у розгортанні порівняльних підходів, активізації курсових, дипломних, дисертаційних робіт, посиленні зацікавлення масової авдиторії. Наведено приклади такого міжмистецького порівняльного аналізу, як і комплексного розгляду власне літературних творів. Значну увагу приділено поетиці слова, віршуванню, проблемам стильової типологізації/індивідуалізації, варіативності можливих витлумачень тексту. Головний підхід — мистецька вартість. Саме тому задавнені кальковані поняття «художня література» та «художня мова» замінено на питомі — мистецька література, мистецька мова з відповідним коригуванням гнізда похідних термінів. Чимало новацій постало на основі викладацької практики автора.
У підручнику висвітлено основні літературознавчі поняття, категорії, терміни в їх історичному розвитку й теперішньому стані. Вдосконалено принципово нову модель літературної генерики (жанристики), що витримала випробування часом і допомагає осмислити мистецтво слова як систему систем в об’ємних різноаспектних вимірах; значно розширено підрозділ про кіносценарій як міжисистемне явище, закорінене і в літературу. Уперше систематизовано наявні в соціальних мережах візуалізовані твори української літератури, що стануть у пригоді як літературо-, так і мистецтвознавцям у розгортанні порівняльних підходів, активізації курсових, дипломних, дисертаційних робіт, посиленні зацікавлення масової авдиторії. Наведено приклади такого міжмистецького порівняльного аналізу, як і комплексного розгляду власне літературних творів. Значну увагу приділено поетиці слова, віршуванню, проблемам стильової типологізації/індивідуалізації, варіативності можливих витлумачень тексту. Головний підхід — мистецька вартість. Саме тому задавнені кальковані поняття «художня література» та «художня мова» замінено на питомі — мистецька література, мистецька мова з відповідним коригуванням гнізда похідних термінів. Чимало новацій постало на основі викладацької практики автора.
