Повісті Оповідання
Збірка містичних оповідань за мотивами давньої української міфології, що проведе читача через межі реальності у світ загадкових явищ, незвіданих сил і таємничих створінь. Тут оживають прадавні істоти, страхи набувають форми, а буденність розчиняється у надприродному. Мавка, лісовик і водяник; скарбник, злидні та песиголовці, а ще істоти про котрих ви, можливо, навіть не чули, організують вам подорож у невідоме, де логіка відступає перед незбагненним. Готові розкрити завісу містичних таємниць?
Оповідання цієї збірки водночас прості й складні. Світи, зображені в них, кінематографічно чіткі й зрозумілі, мов оточуюче читача повсякдення, і водночас фантомні, ілюзорні, мов світи зірок, котрих він ніколи не побачить. У тканині оповідань нерозривно і парадоксально переплелися буденність і свято, любов і ненависть, радість і туга. Вони дуже різні. Але головне те, що вони жодного читача не залишать байдужим. А тому можна лише позаздрити всім тим, хто вперше відкриває цю збірку. Бо вони ще тільки починають із захопленням, здивовано та задумливо, блукати у лабіринтах буття, химерно побудованих фантазією автора. Втім, чи фантазією?..
Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі – надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, – письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.
Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922), та «Серце» (Київ, 1933).
«На золотих Богів» – перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.
Збірку «Серце» – було підготовлено до друку та через цензуру – заборонено.
Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року.
У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі.
Розраховано на широке коло читачів.
«Марко Проклятий» — один з найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.
Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.
«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.
«Галерея одкровень» — дивовижна збірка короткої прози, створеної в різні проміжки часу. Деякі тексти автор багато років ховав від пильного ока читача, деякі — стали частиною різних колективних проєктів. Ця проза дивує, надихає, викликає хвилю потужних емоцій. Та в кожному тексті легко впізнати письменника, часом незвичного для нас, але завжди відвертого й глибокого.
Збірка складається з чотирьох розділів, у яких за хронологією розміщені тексти різних періодів творчості автора. Бонусом у збірці читач отримає трохи зібраних життєвих мудростей та посилання на психологічну повість, яка не ввійшла до книжки. Рекомендовано читачам з 16 років.
До доктора психологічних наук Свена Бесека у Німеччині звер- тається біженка з України на ім’я Людмила. Вона просить допомогти їй налагодити стосунки з шістнадцятирічним сином Марком, який разом зі своїм батьком мешкає у Швейцарії. Людмила розповідає про щасливе життя Марка з його татом, про їхні мандри світом, які описує з такою точністю, немов подорожує разом з ними. Вона говорить про щоденне спілкування з татом Марка через відеозв’язок, до якого Марк ніколи не долучається, бо сердиться на неї. «Роман пока- зує мені Марка, але Марк завжди або затуляє обличчя, або відвертається. Вчора, наприклад, Марк натягнув на голову футболку – щоб я не бачила його обличчя. Він поводиться, немов мала дитина…».
Після кількох зустрічей з Людмилою у доктора Бесека виникають підозри щодо правдивості її слів, тому він їде спочатку до Швейцарії, де не знаходить ні Марка, ні його батька, а потім – до України. Там він дізнається, що будинок Людмили було повністю зруйновано російською ракетою під час нічного бомбардування міста, а Марк та Роман, які у момент прильоту ракети малися спати в будинку, безслідно зникли.
13 різних міст та країн відкрили мені свої традиції, смаки, цікавинки і навіть таємниці. І ними я готова поділитися на сторінках книги. Тож, запрошую у мандри!
