Художня література
Хрускіт окрайця українського. Присмак обліпихи на губах. Тепло долонь та спокій обіймів. Відверта подяка в очах…
Втратити – і навчитись. Відчути – і не здатись. Полюбити – і відпустити.
Життя складається з емоцій, що відбуваються між подихами – першим і останнім.
«Між подихами» – роман про жінку, яка прожила не одне життя. І кожне з них навчило її цінувати наступний подих.
Нова книга Володимира Базилевського має два блоки, роз’єднані прірвою часу. Відтак читач має можливість відстежити динаміку інтелектуальних, психологічних та світоглядних змін у письмі відомого українського письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, премій імені П. Куліша, імені Є. Маланюка, імені І. Багряного, імені П. Тичини, імені В. Свідзінського та багатьох інших.
На читача обізнаного й вимогливого чекають як упізнавані мотиви, так і промовисті несподіванки від поета-філософа, котрий, попри зимовий вік, гостро реагує на подразники і виклики драматичної реальності.
Книга видається посмертно до 89-ї річниці з дня народження поета.
«Прийшов до Бога і сатана» – це детективний трилер, який можна сміливо назвати «Книгою Іова XXI століття». Події розпочинаються на початку 2012 року. У благополучному сімейному та професійному житті одного відомого київського нейрохірурга раптом щось пішло не так…
Будь-яка людина бачить, що відбувається з її життям, коли хтось поруч із нею досягає своїх цілей злочинним шляхом. Ми запитуємо себе, чому проблеми та нещастя так часто наздоганяють добрих людей? І чи можна відродитися з попелу знову, якщо ти у полум’ї любові й доброти згораєш дотла?
Перед читачем лише злегка відкривається та завіса, яка приховує від людських очей невидимий світ ангелів темряви…
На дніпровських берегах зароджувалася українська цивілізація, яку топили Київським, Канівським, Каховським та Кременчуцьким водосховищами. Тисячі прадавніх городищ і козацьких сіл, Великий Луг, скіфські кургани, козацькі могили – усе планували стерти з лиця землі, щоб убити душу українця, забрати його силу і випити кров до останньої краплі голодоморами й таборами смерті. Розсіяний світами народ і справді втрачав монолітність, але в часи лихоліть невідома сила неймовірною потугою Спаса єднала його знову в непереможну армію лицарів Світла.
Шоста частина пригод Іванка Мамая відкриває дивні й містичні сторінки забутого минулого праслов’ян та їхнього величного духовного центру – Міста Сонця, яке через портал часу веде до Суджі, стародавнього міста на Курщині. Іван Мазепа і поема Володимира Сосюри, Париж і ритуальне вбивство отамана Симона Петлюри... Україна ціною кривавої жертви відстоює прадідівську славу, яка залишиться у віках.
На дніпровських берегах зароджувалася українська цивілізація, яку топили Київським, Канівським, Каховським та Кременчуцьким водосховищами. Тисячі прадавніх городищ і козацьких сіл, Великий Луг, скіфські кургани, козацькі могили – усе планували стерти з лиця землі, щоб убити душу українця, забрати його силу і випити кров до останньої краплі голодоморами й таборами смерті. Розсіяний світами народ і справді втрачав монолітність, але в часи лихоліть невідома сила неймовірною потугою Спаса єднала його знову в непереможну армію лицарів Світла.
Шоста частина пригод Іванка Мамая відкриває дивні й містичні сторінки забутого минулого праслов’ян та їхнього величного духовного центру – Міста Сонця, яке через портал часу веде до Суджі, стародавнього міста на Курщині. Іван Мазепа і поема Володимира Сосюри, Париж і ритуальне вбивство отамана Симона Петлюри... Україна ціною кривавої жертви відстоює прадідівську славу, яка залишиться у віках.
Унікальність цього роману в поєднанні інтригуючого розвитку подій з несподіваним результатом, що розгортається навколо друку і виготовлення цінних паперів і документів для держави. Паспорти, банківські документи, гро- шові купюри, бланки бюлетенів – все стає предметом торгу та корупції. Смертельний поєдинок героя твору з внутрішнім ворогом молодої держави викликає захоплення читача бурхливим сюжетом та несподіваними подіями.
«Кожному свої жнива» – фінальна книжка тематичної серії короткої прози «Коло року», об’єднана навколо традицій, народного календаря та духовних цінностей українців. На сторінках збірника оживають проникли- ві, щирі й психологічно глибокі історії про родину, учительство, працю, захисників і захисниць України, пам’ять роду, осінню зрілість людини й відповідальність за власний вибір. Кожен твір відкриває нову грань людського характеру, нагадуючи, що найважливіші жнива відбува- ються не лише на полі, а й у людському серці.
Книжка стане близькою всім, хто любить сучасну українську прозу, шукає світло навіть у непрості часи й вірить, що майбутнє народжується з того, що ми сіємо сьогодні.
«Кожному свої жнива» – фінальна книжка тематичної серії короткої прози «Коло року», об’єднана навколо традицій, народного календаря та духовних цінностей українців. На сторінках збірника оживають проникли- ві, щирі й психологічно глибокі історії про родину, учительство, працю, захисників і захисниць України, пам’ять роду, осінню зрілість людини й відповідальність за власний вибір. Кожен твір відкриває нову грань людського характеру, нагадуючи, що найважливіші жнива відбува- ються не лише на полі, а й у людському серці.
Книжка стане близькою всім, хто любить сучасну українську прозу, шукає світло навіть у непрості часи й вірить, що майбутнє народжується з того, що ми сіємо сьогодні.
В недалекому майбутньому, майже в центрі Києва, живе дівчина, на яку не впливає час. А всі ті, хто знав її таємницю, давно покинули цей світ. Колись давно Арія перемогла демона Мольфара, але після того все, що їй залишилося – проживати звичайне життя, будучи незвичайною істотою.
Та одного разу все змінюється – бо в усіх вимірах починається колотнеча, Святі Демони не можуть запобігти страшним подіям, а Воротар не має права втручатися. І тоді вони вирішують покликати Арію у світ межи світами. Вона – єдина, хто може стати справжнім воїном на сторожі балансу добра і зла – в кожному з наших вимірів.
Їй доведеться зіткнутися з потойбічними істотами, переконати Життя і Смерть, побачити і відчути людську сутність. Але найголовніше – виграти битву із самою собою, вирішивши нарешті, хто вона насправді. Та чи вдасться їй врятувати цей світ, відновивши баланс?
Стародавня та сучасна історія України переплітаються з захоплюючими легендами і по-справжньому жахливими подіями, де в епіцентрі – дівчинка, в якій тече кров демона. Неймовірні пригоди фантастичних створінь; людські життя, такі звичні і такі непрості; язичницька міфологія; соціально важливі питання – і відповіді на них; моторошні жахи і могутні сили; і все це – на реальних локаціях українських земель!
«Крізь час: подвійна доза» – це не просто фантастично-пригодницький роман: це двері у світ, де все стає можливим, але залишається непередбачуваним. Світ, де вас підхопить хвилями емоцій; наповнить захоплюючими відчуттями. Це саме та книга, яка вихопить вас із буденної реальності – і покаже нову, особливу сторону нашого життя!
Роман Володимира Винниченка «Сонячна машина» – один із найоригінальніших творів української літератури XX століття і перший український науково-фантастичний роман. Події розгортаються у Європі початку 1920-х років і пов’язані з винаходом загадкової машини, здатної забезпечити людство їжею завдяки сонячній енергії. Поява цього відкриття докорінно змінює звичний порядок життя та спричиняє гостру боротьбу за володіння новою силою, що може стати як порятунком цивілізації, так і причиною її занепаду.
Роман «Хмари» визначний представник української реалістичної прози другої половини ХІХ століття, присвячений життю української інтелігенції в умовах національного й культурного пригнічення. У центрі твору – духовні пошуки освічених українців, їхні ідейні суперечки та прагнення служити народові. Роман порушує проблеми національної свідомості, морального вибору та ролі інтелігенції в суспільстві.
Твір вирізняється реалістичним змалюванням середовища й психологічною переконливістю образів.
До збірки увійшли оповідання, у яких відтворено життя українського села кінця ХІХ століття, моральні конфлікти та складні життєві обставини дітей і дорослих із народного середовища. Центральним твором є оповідання «Каторжна» – трагічна історія дівчини, позбавленої родинного тепла й людського співчуття, що розкриває проблему жорстокості та духовної самот- ності людини.
Оповідання «Сестриця Галя», «Ксеня», «Грицько»,
«Украла», «Кавуни», «Сам собі пан», «Без хліба», «Екзамен», «Непокірний», «Панько», «Батько та дочка» висвітлюють різні сторони народного життя – працю і злидні селян, дитячі переживання, моральний вибір і прагнення людської гідності. Збірка репрезентує зразки української реалістичної прози кінця ХІХ століття.
До книги увійшли поетичні шедеври, які принесли П. Тичині визнання як геніальної особистості на міжнародному рівні. Повністю друкуються за оригіналами рукописів та першодруків тексти творів, які за тоталітарного режиму зазнавали редагувань або й вилучень з літературно-наукового обігу. Першою подається недрукована за життя поета збірка «Панахидні співи», яка вважалася втраченою, а «Соняшні кларнети», «Плуг», «Замісць сонетів і октав», «Вітер з України» – це ті книжечки, що прославили українського автора у слов’янському світі. Твори, які не включалися автором до збірок, подаються в окремому розділі «Поза збірками».
Назва книжки «До кого говорить?» – це перший рядок із недрукованого за життя вірша П. Тичини, написаного орієнтовно всередині 1920-х років, коли компартійний лідер республіки В. Я. Чубар піддав його критиці за «протягування націоналістичного дурману в літературу».
Наблизившись майже впритул до колумбійської мрії, хиряни не змогли подолати останньої сходинки, яка зоветься сходинкою мужності. Тож тепер вони прямують до Перу, сподіваючись, що дорогою туди, яка пролягатиме Амазонкою, їм все ж таки вдасться опинитися в обіймах жаданого дива, але не так діється, як мріється. Перебуваючи в полоні страху перед відповідальністю за порушення міграційного маршруту, хиряни потрапляють у полон до перуанських «монахинь», піднімаються на вершину гори Вінікунка, 5036 метрів над рівнем моря, конфліктують з представниками племені уру на озері Тітікака, потай мріють відвідати найвище та найнебезпечніше місто у світі Ла Рінконада – 5200 метрів над рівнем моря.
Почувши на святі першого снопа таємний переповіт голови сільради про колумбійських жінок: «…якщо ти не пізнав кохання колумбійки, то, вважай, не жив на цьому світі…», дванадцятеро хирів- ських чоловіків спершу задумались над сенсом життя, а далі стали мучити себе питанням, чи можна назвати життям те, що відбуваєть- ся з ними в Хирівці. Безсоння, глибока задумливість, втрата апетиту, ваги та інтересу до того, що колись радувало око, вухо та інші органи привели сімох хирянів до колективного рішення їхати в Колумбію. Вирішити це одне, а здійснити задумане – це зовсім інше, особливо, коли маєш таку оригінальну причину для поїздки, тож хиряни повідомили хто дружині, а хто батьку чи матері, що їдуть у Колумбію по саджанці карибської гуана́бани, бо вирощування цього фрукту – це єдиний в Україні шлях до матеріального, а разом із ним і душевного комфорту. Серед семи найсміливіших в історії Хирівки хирянів лише Іван Чорногуз мав зарубіжний досвід: його аж двічі возили на заробітки до Польщі, тож проблеми хирянів почалися вже в аеропорті. З Борисполя їх випустили завдяки клопотанням голови сільради, а от у Мадриді на їхню міжнародну експедицію наклали заборону і, якби не український мандрівник, що летів до Боготи тим самим рейсом, хиряни ніколи б не ознайомилися з тією дивовиж- ною стороною Колумбії, яка ховається від туристів, бо має прихильність лише до мандрівників.
Це неймовірна фантастична повість про дівчинку-підлітка зі складною місією – оберігати блакитний кристал, щоб зберегти на землі баланс між добром і злом, про Вовчика і чорного кота, а ще про ельфів і гномів. Друзям доведеться подолати дракона, пожирачів снів, вогняних сутностей, русалку і навіть стати заручниками часу. Вони мають проявити свої кращі якості, щоб зберегти цей світ і одне одного.
Неспокійні часи на кордоні королівства Франделія із Хащею. За рікою Нуарваль племена дикунів-туґрів врешті покинули свої споконвічні міжусобиці і об’єднані в єдину дику орду надприродними вміннями ворожбита Хоґара Тха і його учнів готуються до вторгнення в Лесмарк – новостворену провінцію королівства, щоб забрати назад те, що споконвіку належало їм – було їхніми землями. Знатний чиновник із столиці Франделії і його охорона безслідно зникають на кордоні із Хащею. Підозра із зрозумілих причин падає на дикунів. Влада провінції відправляє за ріку Нуарваль рятувальну експедицію, яку доручає найкращому загону найманців на чолі із легендарним крагнійцем Скарном. Туґрійська Хаща дуже небезпечне місце навіть для підготовленої до всього людини. Дикуни, які люто захищають свої землі, небезпечні дикі тварини, деякі із яких збереглися тут із доісторичних часів – усе це може коштувати дуже дорого для непроханого гостя Хащі. Досвідчені воїни, що зібралися у загоні, і не одного разу виконували небезпечні місії за рікою Нуарваль, готові, здавалось, до всього. Але чи готові вони цього разу зустрітися із кимось неочікуваним навіть для них? Чи готові вони зустрітися із самою смертю? Адже для невловимого, жорстокого убивці – Демона Хащі усі вони лише бажана здобич, усі вони лише мисливські трофеї.
Книга пам’яті «Азов. Янголи Маріуполя» — перша частина історико-меморіального видання, присвяченого героїчній обороні міста військовослужбовцями окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. У книзі поєднано мемуарні свідчення, інтерв’ю та біографічно-довідкові матеріали про захисників — вихідців із різних регіонів України, яких об’єднали Ідея Nації та захист Батьківщини. Через особисті історії, спогади рідних і побратимів постає цілісний образ мужності, жертовності та незламності військових.
Окремий розділ присвячено діяльності родин полеглих воїнів, які, попри втрату, обрали шлях дії — беруть участь у підготовці багатьох заходів ушанування пам’яті, зберігаючи правду про подвиг своїх близьких.
Це видання постало з розповідей родин захисників Маріуполя як спроба зберегти історично важливі свідчення та утвердити культуру національної пам’яті. Воно має на меті увіковічнити пам’ять про воїнів, які віддали життя, захищаючи місто Маріуполь.
Ця книжка короткої прози продовжує тематичну серію збірників «Коло року» та запрошує читача в простір двох ключових літніх свят – Трійці й Івана Купала. Тут літо постає як час буяння, внутрішнього оновлен- ня, повернення до власних витоків. Збірник поєднує історії, у яких традиції оживають через людський досвід: пам’ять дитинства, родинні звичаї, особисті втрати й надії, народні обряди й силу. Трійця – не тільки церковне свято, а й жива присутність природи в домі. Івана Купала – не тільки віночки й стрибання через вогонь, а й простір кохання, очищення й віри в диво.
Ця книжка короткої прози продовжує тематичну серію збірників «Коло року» та запрошує читача в простір двох ключових літніх свят – Трійці й Івана Купала. Тут літо постає як час буяння, внутрішнього оновлен- ня, повернення до власних витоків. Збірник поєднує історії, у яких традиції оживають через людський досвід: пам’ять дитинства, родинні звичаї, особисті втрати й надії, народні обряди й силу. Трійця – не тільки церковне свято, а й жива присутність природи в домі. Івана Купала – не тільки віночки й стрибання через вогонь, а й простір кохання, очищення й віри в диво.
Коли ворожа сила насипає греблю на твоєму життєвому шляху і прагне навернути твоє життя до іншого річища, коли чуже військо звільняє тебе від радості життя, то мимохіть занурюєшся в пошук відповідей на нагальні запитання, і тоді прості «чому?» обертаються на складні «чому так?», а згодом перевтілюються у філософські «чому так, а не інакше?» — проте відповідей на них не існує.
Твір запрошує читача до потаємного театру авторської уяви,
де триває багатоголоса трагікомічна вистава: на тлі сьогодення й минувшини заплутується і розплутується химерний вузол кількох незвичайних звичайних життів. Розітнути буття від Всесвіту до атома анатомічним ножем — це останній театральний сюжет.
Роман було завершено в листопаді 2021 року.
Автор описує в книзі події, учасником яких йому довелося бути. Опис – сухий, із прив’язкою до конкретних наказів, бойових розпоряджень, рапортів. Книга розрахована на тих, хто «у темі», знає про описані події «зсередини», на їх близьких – тих, хто чекав, на волонтерів, на тих, хто пропустив ці події «крізь себе» і не залишився байдужим, хто знає і розуміє те, що війна все ще продовжується.
«Домовина похмурих думок» – це сучасна українська збірка горор-оповідань, що демонструє жанр у його багатогранності та літературній зрілості. Вона не обмежується однією темою чи стилістикою, нато- мість пропонує різні форми страху – від містичного й психологічного до тілесного, сатиричного та гранично жорсткого.
Для читача горор привабливий не лише як спосіб лякати. Це безпечний простір для проживання тривоги, болю, агресії та страхів, які накопичуються в реальності. Саме тому жанр стабільно зберігає інтерес аудиторії і постійно розширює її межі. У цій збірці страх не самоціль – він інструмент для дослідження людини, її меж, моральних компромісів і темних імпульсів.
Записки біолога це навіть не книга. Це ненауковий зріз звичайного життя в школі (телефон настирливо виправляє на «в шкоді»), де вчителю залишається тільки бути, споглядати і фіксувати. Інколи доповнювати. Можливо хтось впізнає себе або своїх дітей, можливо комусь захочеться ностальнійно зануритися в шкільні роки, з умовою, шо в ті часи не було ні коронавіруса, ні війни. Але нинішні реалії є такі, і маємо їх приймати.
Книгу можна читати з будь-якої сторінки, записки не пронумеровані.
Книга для батьків, учителів, дорослих і не дуже)
