Художня література
Ця книжка короткої прози продовжує тематичну серію збірників «Коло року» та запрошує читача в простір двох ключових літніх свят – Трійці й Івана Купала. Тут літо постає як час буяння, внутрішнього оновлен- ня, повернення до власних витоків. Збірник поєднує історії, у яких традиції оживають через людський досвід: пам’ять дитинства, родинні звичаї, особисті втрати й надії, народні обряди й силу. Трійця – не тільки церковне свято, а й жива присутність природи в домі. Івана Купала – не тільки віночки й стрибання через вогонь, а й простір кохання, очищення й віри в диво.
Автор описує в книзі події, учасником яких йому довелося бути. Опис – сухий, із прив’язкою до конкретних наказів, бойових розпоряджень, рапортів. Книга розрахована на тих, хто «у темі», знає про описані події «зсередини», на їх близьких – тих, хто чекав, на волонтерів, на тих, хто пропустив ці події «крізь себе» і не залишився байдужим, хто знає і розуміє те, що війна все ще продовжується.
Тандем пера і олівця - це поєднання двох творчих інструментів. А ще це особливий діалог малюнку і поезії, коли слово і образ починають звучати в унісон, доповнюючи одне одного і створюючи новий, глибший сенс. Саме так народжується справжній творчий союз - союз поета і художника.
Ольга Киця і Володимир Ребров - яскравий приклад такого співзвуччя. Їх неодноразово називали неймовірним творчим тандемом читачі та поціновувачі образотворчого мистецтва. І це не випадково.
Коли малюнок стає продовженням вірша, а вірш - продовженням малюнка, слово й образ сходяться, мов частинки одного пазла, складаючись у цілісну картину. Тоді виникає мистецтво особливої сили - мистецтво, здатне торкатися найглибших струн людської душі.
Знайомство Ольги Киці й Володимира Реброва відбулося на початку 2023 року, на першій виставці художника «Коли зникають фарби», яка проходила в Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого.
У малюнках художника було багато тиші, болю і правди. Володимир почав малювати війну з першого дня повномасштабного вторгнення - фіксуючи трагедії і перемоги, втрати і здобутки - силу українського народу. У його роботах оживали події, які переживає сьогодні вся країна: боротьба, незламність, біль і надія.
Дивлячись на ці роботи, Ольга зрозуміла, що до багатьох із них у неї вже були написані вірші. Ще до знайомства з художником, вона писала про ті ж події та боротьбу українців. Її слово крокувало поруч із тим, що Володимир передавав лінією олівця.
Гостросюжетний роман «Афганський кут крилатої Серафими» – це доля жінки, яка несподівано для самої себе опиняється не території держави, де Радянський Союз веде неоголошену війну. Вихоплюючи яскраві епізоди з буденного життя так званого обмеженого контингенту, авторка разом з героїнею свого роману Серафимою Гай прагне зрозуміти, чому люди, які пройшли страшну бійню, іноді добровільно поверталися в пекло і вважали період, прожитий в Афганістані, найяскравішими роками свого життя?
Після повернення в рідне місто, Серафима намагається забути чужу країну, але й удома почувається загнаною в афганський кут. Залишившись сам на сам із суворими реаліями життя, вона розкриває таємницю своєї появи на світ, захищаючись, іде на злочин, протиставляє власну мораль загальновизнаній і… любить до самозречення.
«Цей Великий день» – багатоголосе художнє осмислення Великодня як внутрішнього досвіду оновлення, пам’яті, традицій і трансформацій. У текстах свято виходить за межі календарної дати й церковного обряду, перетворюючись на простір зустрічі з родом, землею, спогадами дитинства, втратами, надією, радістю, коханням. Поруч із теплими родинними історіями – культурно-етнографічні розвідки, пейзажі міст і сіл, проза дорослішання душі й тексти про війну, які залишають щем. Великдень у цій книжці – більше не про святковий кошик, а про досвід воскресіння людини та країни, яка вчиться жити далі, примножуючи світло й долаючи пітьму. Бо життя триває, і в цьому – його найбільше диво.
Що може бути небезпечнішим за жінок, війни, стереотипи та звичаї соціуму? Можливо, це рух у часі. Адже за допомогою проникнення в минуле можна як покращити всі ці категорії небезпек, так і погіршити їх. Герой, якого не влаштовує сучасність, знаходить спосіб потрапити в минуле, щоб вплинути на хід історії та змінити соціальні норми. Але кожен стрибок крізь час – це ризик опинитися у світі, де ситуація стала ще гіршою, а сам ти перетворився на людину з нізвідки. Чи вдасться реалізувати план і не опинитися в тій реальності, де кожен твій вибір є цугцвангом і лише примножує загрози, від яких ти намагався втекти?
П'ята книга із серії «Іванко Мамай» української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.
Хотілося злетіти, розправивши крила, над сивочолим Дніпром, ген-ген до Великого Лугу, до рідної Василівки — вільної, розквітлої, омитої сонцем після довгої окупаційної зими. Погляд воїна спинився на мальовничій Конці, за якою відкривалася безмежна широчінь Великого Лугу. Тоді ще не було Каховської ГЕС, як немає її й сьогодні. Вода поступово відвойовувала суходіл, вгризаючись у земну твердь. На північному схилі гори височіли химерні нерукотворні вежі, глиняні стовпи та стрімчаки, а в її нетрях надійно таїлися поховання прадавніх епох. Справжній невичерпний «Клондайк» — некрополь такої сивої давнини, що годі й злічити, скільки скіфських, сарматських чи праслов’янських курганів накопичила в собі ця гора. Середньовічний могильник Мамай-Сурка…
П’ята частина епопеї про Іванка Мамая описує спецоперацію «Кринки» та трагедію «безвісти зниклих». Полон, невідомість і гірка, але незламна віра в одне-єдине слово — ЖИВИЙ! Чи не так чекала вісточки в Путивлі-граді на валу княгиня Єфросинія Ярославна, донька князя Осмомисла? Чи не так вірять і чекають українські матері й дружини в сьогоднішній війні? Гора Мамай-Сурка і химерна ріка Конка, Ярослав Пастернак і князь Ярослав Осмомисл, Львів — між левом і драконом під патронатом Святого Юра. Містичні, загадкові Змієві вали і змія-камча…
Книги серії:
Прадідівська слава
Моровиця
Опера війни
Таємниця меча
Князів похід
Ця книга вводить читача у світ щоденного життя в Китаї, розкриває сторінки його історії та конфуціанської філософії, показує особливості й звичаї китайського суспільства. Усі ці грані існування великої нації постають очима автора – вченого, менеджера та письменника, який жив і працював у Шанхаї протягом трьох останніх років.
Видання поєднує особисті враження, аналітичні спостереження та фактологічні описи, що охоплюють історичні, культурні й соціальні аспекти сучасного Китаю. Червоною ниткою крізь усю книгу проходить ідея доброти в суспільстві та позитивних, несилових взаємодій як основи розвитку країни, що яскраво підтверджується прикладом Китаю.
Водночас, крізь призму китайського досвіду автор осмислює процеси, які відбуваються в Україні, порівнює ставлення людей один до одного в обох суспільствах, а також думи й мрії, що спонукають до розвитку та прагнення щастя. Такий погляд
«за обрій» є важливим у пошуку шляхів до процвітання України. Книга показує, що на цьому шляху китайське суспільство може бути прикладом доброти, працьовитості, зосередженості на сім’ї, любові до власної країни та творення розумного, сильного майбутнього покоління. Щоб усі ці позитивні устремління були не десь за обрієм, а в нашому, українському суспільстві – заради того, щоб через роки світ говорив не лише про великий Китай, а й про велику Україну.
Для широкого кола читачів.
Повість «Немальоване диво» української дитячої письменниці Ольги Ткач авершує серію «Дружба, що окрилює» про незвичайну дружбу, любов та відданість, які поєднують світи.
Еліна — художниця й ілюстраторка книг. Малює та розфарбовує вигадані світи, хоча реальний у її очах стає дедалі чорнішим. Вона творить дива на полотні й папері, але вже не вірить у них. І одного дня багаж пережитих прикрощів та відчай потягнуть Еліну за собою… Але в її житті з’явиться добра дівчина Єва, а диво, яке юнка оберігає, вибере рости в парі з художницею. Маленьке диво з великим серцем. Норовливе, вредне, крилате і, безсумнівно, справжнє, завдяки якому Елінине життя заясніє новими барвами.
Книги серії:
Невигаданий друг
Невидимка
Немальоване диво
Данило Северин, молодий співробітник всесвітньо відомої Лабораторії реактивного руху у Пасадені, вважав себе невдахою, адже йому довелось спостерігати за рухом космічного апарату «Вояджер-1», який доживав свої останні дні.
Усе змінилося одного літнього дня, коли в об’єктив «Вояджера» потрапив об’єкт, якого не повинно бути на тому місці. Невдовзі з’ясувалося, що це міжзоряний корабель і прямує він до Землі. Коли ж стало зрозуміло, що метою чужинців є Україна, а конкретно місцевість, де проживали батьки Данила, і це якимось чином пов’язане з її трипільським періодом історії, на Землі виникла політична криза.
В романі «Забудь мене» перед читачем розгортається історія, пригоди й драма чотирьох бойовиків ОУН та коханої дівчини одного з них, власне, головного героя Сташка, — Солі. Різними шляхами приходять герої твору до Організації, де служать її ідеї до останнього подиху, залишаючись вірними присязі й чину.
Твір присвячується українцям, яких зла доля занесла в далекі краї, на інший кінець світу й саме в тих неласкавих землях, без підтримки, сам на сам з найрізноманітнішого штибу ворогами й недоброзичливцями, не сподіваючись на посмертну пам’ять і славу, виконують вони те, що мають виконати.
Існує цілий пласт літератури про так званий «Русский Харбин», натомість «Забудь мене» стане чи не першим романом, у якому змальовано Харбін український, а годі сумніватися, що значною мірою саме таким він і був. Дві третини подій твору відбувається саме там, у міжвоєнній Маньчжурії, до якої так прагнули дістатися герої «Тигроловів» Багряного. З певними умовностями можна сказати, що події «Забудь мене» розгортаються там і тоді, де й коли події «Тигроловів» закінчуються.
Чи є роман історичним? Почасти, адже, окрім вигаданих, у ньому фігурують і реальні особи, як от отаман Семенов та його підручний генерал Власьєвський. Прізвища деяких персонажів ледь змінені. Скажімо присутній у творі начальник далекосхідного управління НКВС Люшнєв майже один до одного списаний зі свого прототипа Люшкова.
Смерть — поняття відносне. У ті події, до смерті, може втрутитися хтось і запобігти їй. Але це не означає, що її не було. Якби смерті не було, то він би не дізнався, що вона була, і не зміг би їй запобігти. Тому спочатку — першопричина, а потім — причинно-наслідковий зв’язок...
Роман Олександра Анатолійовича Бовкуна «#відьма» написаний в жанрах етнічного фентезі та магічного реалізму. У творі відсутні: Любовні лінії, ваніль, слеш, жахи, драма. У творі присутні: «Тепле» фентезі, містика і магія в реальному житті. Формування світогляду відьми, яка занадто пізно отримала свій дар і намагається зрозуміти сенс відьомства у сучасному світі.
Роздуми автора на теми буття, небуття і післябуття та пошук свого місця в світі тоді, коли всі напрацьовані «правильні» погляди на життя, привиті соціумом, стають догори дриґом.
Цільова авдиторія роману: юнацтво + молодь + люди старшого віку, для яких слова «потойбіччя» та «загробне життя» не є порожніми. В романі неодноразово висловлюється: зневага до «братського» народу, ждунів, «какая разніца», та всіх видів релігії, тож читачам, які переймаються долею «узкого ізика» і «мацковскаґа патріархата», читати цей твір не варто.
Головні герої роману Олекса та Юстина, закохавшись, втрачають одне одного через окупацію совітами Західної України в 1939-у році. Починається страшна боротьба українського народу з окупантами: спершу з совітами, а потім фашистами, які тиснуть з усіх сторін. І навіть після закінчення Другої світової війни ОУН-УПА продовжує боротися з сталінсько-більшовицьким режимом.
Довгі роки національно-визвольної боротьби українців (1939–1962 рр.) тісно переплітаються з долями головних героїв.
«Перетин шляхів» – повість у жанрі детективного трилера про життя, яке приховане від очей суспільства і базується на основі реальних подій. «Лихі 90-ті» когось піднесли до «небес», а когось позбавили життя, комусь відкрили грошові потоки, а комусь поламали життя, хтось виявився власником дорогих вілл, а хтось виявився викинутим на вулицю. Діти вулиці «лихих 90-х» герої цієї повісті. Работоргівля і банди, кохання і відданість, відчай і помста... і вихід із небезпечних та безвихідних ситуацій...
Героїні цієї повісті здавалося, що зло завжди переслідувало її з самого дитинства. Втративши батьків, вона постійно намагалася втекти від зла. Її гнали в невідомість несправедливість та відчай, страхи та безсилля, нерозуміння та самотність. Удари життя були нещадні. Її шлях перетинався з багатьма людьми – друзями і недругами. Але перетин з однією Особистістю був особливим...
Четверта книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.
Детективна агенція «Кассіопея» має спіймати ренегата, що пограбував потяг, і заплутаний слід заведе до Інферналії, а згодом ще глибше. Янсен Стороженко візьметься шукати давнього ворога і буде змушений зазирнути до найпотаємніших закутків старого Києва, аби схрестити меча із чотирма вершниками Апокаліпсиса.
На додачу доля заведе його у містичні землі Троєщини, де здавна мешкали святі ченці, відьми та химородники усіх мастей.
Київ 19-го сторіччя — небезпечне місто.
Книги серії:
1. Ціна відповідальності
2. Голос сумління
3. Шалений потяг
4. Принцип рівноваги
У цій антології зібрані твори, написані безпосе- редніми учасниками війни. Когось із них з нами вже нема. Інші зі зброєю в руках боронять українську землю. Тут і проза, і поезія. Про війну і про невійну. Але в нашій свідомості війна присутня навіть тоді, коли автор розповідає про абрикоси на городі... Абрикоси, котрі, даруючи солодку насолоду, достигають під глибоким донецьким небом України…
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 3. Міра для часу життя.
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємни- ця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем. Третій том трилогії «Міра для часу життя» висвітлює підліткові роки життя головного героя та становлення його як літописця Авраама, розкриває секрет довгого життя стародавніх царів, а також розповідає про його старання в складанні родоводу Авраама, в який закралися особисті таємниці майстра Медада...
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 2. Віддати, щоб знову знайти.
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємниця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем. Другий том трилогії «Віддати, щоб знову знайти» висвітлює дитячі роки життя головного героя, а також розкриває одну з причин переселення Авраама в землі Ханаана, де хлопчик Медад стає мимовільним учасником ключових подій…
Літописець. Таємниця родоводу Авраама : роман-трилогія : Кн. 1: у 3 т. Т. 1. Княжий титул для вигнанця
Історико-пригодницький роман-трилогія «Літописець. Таємниця родоводу Авраама» – захоплюючий за сюжетом, гостросоціальний твір, основою якого є дружба та справжні людські цінності у світі, де все продається та купується. Життя родового патріарха Авраама, багатого князя стародавнього Ханаана, вперше розкривається перед читачем у його реальному часі на тлі історичних подій тих років.
Головний герой роману – майбутній князівський літописець Медад, щойно народившись у 1698 році до Р.Х., відразу потрапляє в неймовірний вир подій, що різко змінює долі оточуючих його людей і, часом, ставить його самого на межу життя і смерті. Підступні інтриги та шпигуни-вбивці, природні катаклізми та жорстока облога міст, шкільні науки та перше хлоп’яче кохання…
Хто ж він, цей таємничий хлопчик, записи якого перебувають сьогодні в кожному другому будинку по всьому світу на перших сторінках Біблії? Адже він назавжди так і залишився нікому не відомим літописцем.
Перший том трилогії «Княжий титул для вигнанця» висвітлює перші роки життя головного героя, а також розкриває таємницю зміни спадкоємця роду Авраама, де немовля Медад стає ключовим учасником початку фатальних подій…
Збірка верлібрів «Землі Божого саду» (2024) — духовна розмова автора з небом про світло, світ, розквіт, трансформації людства в найближчому майбутньому. Тексти насинають, гармонізують, дихають добром і світлом. Тим світлом, яке є у кожного з нами. Тільки хтось його відчуває давно, а хтось до його пробудження лише йде. Є в збірці прогнози й про прийдешні катаклізми. Однак небо дає підказки, як їх легше пережити. «Землі» можна відчути не відразу, проте вони точно спонукають до змін. Особливо, якщо читач уже готовий стати кращою версією себе.
