Українська класика
До видання увійшло три твори видатного українського письменника-модерніста Михайла Коцюбинського. Центром уваги та інтересу письменника є події революції 1905-1907 років.
Повість «Fata morgana» зображує долю селянства на рубежі 19-20 століть, розкриваючи передумови революційних подій та їх наслідки. Повість написана в період творчих пошуків письменника. В ній чудово видно перехід манери письма Коцюбинського від реалізму до імпресіонізму. Характерною для імпресіонізму є і композиційна будова, організаційним чинником якої є «настроєвість», відповідно головне місце посідає не розвиток подій, а бачення їх різними персонажами.
У новелі «Сміх» описується епізод з життя родини адвоката, що переховується у своєму будинку під час революційних подій і розгулу чорносотенців. Майстерною рукою автор зображує міську інтелігенцію, яка бореться за права пригнічених, але, в той же момент, не усвідомлює глибину соціальної прірви та загрозу вибуху, що назріває у суспільстві.
Новела «Intermezzo» – яскравий зразок імпресіоністичного письма Коцюбинського. Автор вміло «переломлює» зображуване крізь призму внутрішніх переживань оповідача. Поїздка до маєтностей Євгена Чикаленка, яка описана в новелі, відбувається після революційних подій 1905-1907 року. Текст є, у певному сенсі, актом терапії й рефлексій дійсності, які були описані в попередніх творах.
Твори розміщені послідовно до внутрішнього часопростору сюжету.
Цей роман виник із випадкової розмови: мандруючи Полтавщиною Панас Мирний почув історію про в минулому заможного селянина Василя Гнидку, котрий очолив банду розбійників. Вражений постаттю розбійника, автор пише по- вість «Чіпка», яка згодом розширюється у майже столітню історію українського села. Твір розкриває тогочасну дійсність у всіх її складнощах і суперечностях та стає першим зразком епопеї в українській літературі.
Центральна постать твору Чіпка Варениченко, як і його прообраз – потенційно добра, чесна й працьовита людина. Він готовий постояти не лише за себе, а й відстоювати інтереси громади.
Але через системну жорстокість і несправедливість, з якою постійно зіштовхується герой, він не здатен знайти справжні шляхи боротьби проти своїх кривдників. Це калічить душу головного героя, а притаманне йому бунтарство скочується в злодійство.
