Художня література
Збірник короткої прози «Світло мого Різдва» – історії про те, що наприкінці року навіть до найбільш зайнятих і стомлених підкрадається передчуття дива. Історії про Миколая, Різдво та Новий рік – щемкі та жартівливі, ледь іронічні й беззахисно світлі. Тут є розповіді тих, хто зустрічає свято на вокзалі чи в потягу, у лікарні, в родинному затишку чи на іншому кінці світу. Збірник про добро, віру, радість, яка ховається в різних обгортках, та про красу, яку часто бачимо лише тоді, коли готові хоча б на мить зупинитися й почути себе.
Різдво – не дата й не декорації свята, а світло, яке знаходить нас завжди. Дива стукають у ті двері, де на них чекають. Книжка для тих, кому бракує світла, й тих, хто хоче подарувати його іншим.
Влаштовуючись стажистом на корабель космічної швидкої допомоги, юний Хет не міг і припустити, наскільки непростим виявиться його наставник — думкохірург Гротан, які дикі ідеї виникатимуть у його друзів і до чого це все зрештою призведе.
Роман «Картка Марії» наповнений теплом людських взаємин, він — потужне джерело сили й віри. Події в романі тривають рік. П’ятдесят дві глави відображають тижні календарного року. Сюжет розгортається довкола таємничої картки, яка змінює долі тринадцяти людей. Хоча насправді їх — більше. Чотирнадцятий герой — кожен, хто прочитає роман.
Душі — вічні, вони мають здатність до реінкарнації, вважає автор. Ми живемо не вперше, часом навіть таланти «успадковуємо» в новому втіленні душі. Проте не знаємо, ким були в минулому, й ким народимося в майбутньому. Та минулий «досвід» безслідно не зникає. Він впливає на нас, відкриває нові можливості.
Після прочитання «Картки Марії», вам, найімовірніше, захочеться шоколадних круасанів, нових подорожей, зустрічей та відкриттів. Або, хоча б подумки, — літати.
«Галерея одкровень» — дивовижна збірка короткої прози, створеної в різні проміжки часу. Деякі тексти автор багато років ховав від пильного ока читача, деякі — стали частиною різних колективних проєктів. Ця проза дивує, надихає, викликає хвилю потужних емоцій. Та в кожному тексті легко впізнати письменника, часом незвичного для нас, але завжди відвертого й глибокого.
Збірка складається з чотирьох розділів, у яких за хронологією розміщені тексти різних періодів творчості автора. Бонусом у збірці читач отримає трохи зібраних життєвих мудростей та посилання на психологічну повість, яка не ввійшла до книжки. Рекомендовано читачам з 16 років.
Твір являє з себе психологічний роман з елементами соціальної фантасмагорії. Дві головні героїні оповіді, намагаючись розшукати близьку для кожної з них обох людину, певно самі не бажаючи того, натомість дізнаються дещо нове про себе, про свої потаємні мрії, про свої приховані страхи. Ці пошуки змусять кожну з героїнь роману загли- битись у власні я, приведуть їх до переосмислення їхнього минулого, їхнього життя. Це будуть пошуки не стільки в ре- альності, скільки в царинах підсвідомості: у потойбічному світі невловимих снів, у світлій місцині напівстертих дитячих споминів.
Від невідання до істини торує людина свій життьовий шлях. Для залюблених у Слово пошук істини часто-густо стає долею, яка то відбивається в скупих рядках тривожних інформаційних повідомлень, то раптом проглядає зі сторінок натурфілософських інкварто. Серед літературного багатоголосся чийсь сміливий голос, що ледь мерехтів свічкою посеред буревію, враз набуває донебної профетичної сили і щиро повідає про досі незнане. В книзі зібрано оповідання, новели, мініатюри та вірші в прозі різних років. Авторка готова стати нашим поводирем по нетутешніх світах своєї нежіночої прози.
«Цемент» розвиває ідею попередньої збірки оповідань І. Лоскучерявого «Ментall», в якій історії так само поділено порівну за жанрами: химерної прози та трукрайму. Незалежно від того, чи відбувалися події насправді (розділ «Мент»), чи вони є вигаданими (розділ «Це»), їх лейтмотивом є право людини на вибір між добром та злом в екстремальних ситуаціях.
Перший розділ збірки під назвою «Мент» містить невигадані історії з практики правоохоронних органів. Трагедії, злодіяння, казуси та забаганки долі, у правдивість яких повсякчас не хочеться вірити.
Натомість розділ «All» складається з вигаданих сюжетів у жанрі химерної прози (привиди, упирі, міфічні персонажі), що, тим не менш, сповнені правдоподібності.
Оповідання гармонійно доповнюють одне одного, формуючи м’ятно-морозну атмосферу цвинтарного жаху.
Це видання створене для тих, хто готовий відкрити двері в невідоме. Тут страх – не просто емоція, а сила, що оживає в кожному рядку. Він наздожене вас там, де ви найменше чекаєте: у темному провулку, в забутому сні, у власному відображенні.
Ви шукали справжні жахи? Вони вже чекають на вас у «Підвалі».
Четверта книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.
Детективна агенція «Кассіопея» має спіймати ренегата, що пограбував потяг, і заплутаний слід заведе до Інферналії, а згодом ще глибше. Янсен Стороженко візьметься шукати давнього ворога і буде змушений зазирнути до найпотаємніших закутків старого Києва, аби схрестити меча із чотирма вершниками Апокаліпсиса.
На додачу доля заведе його у містичні землі Троєщини, де здавна мешкали святі ченці, відьми та химородники усіх мастей.
Київ 19-го сторіччя — небезпечне місто.
Книги серії:
1. Ціна відповідальності
2. Голос сумління
3. Шалений потяг
4. Принцип рівноваги
Третя книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.
Детективна агенція «Кассіопея» отримала непересічне замовлення – знайти артефакт Вовчий камінь, та для цього треба перемогти в ельфійській грі Іту-Ілу. Янсен Стороженко має знайти шлях до Червоної вежі і вирішити, хто візьме реліквію. Його рішення не тільки змінить баланс сил магічних ковенів, але й матиме наслідки для детектива особисто, бо з ним невідступно іде невідомий темний бог.
Київ XIX-го сторіччя — небезпечне місто.
Книги серії:
1. Ціна відповідальності
2. Голос сумління
3. Шалений потяг
4. Принцип рівноваги
Вчорашнього випускника школи Олексу, який здійснює зухвалі наскоки в Ідеополіс – вмістилище людських ідей, призначають помічником зорегляда у Тиранополісі. Але попри очікування робота помічника нудна і сіра. Та все ж Олекса не втрачає надії поглянути на небо в телескоп, яким, як виявилось, ніхто не користується вже багато років. І на це є свої причини, дізнавшись про які, Олекса відкриває для себе інший бік звичного світу. Хлопець навіть не здогадується про те, що разом з донькою тиранополісського старости Яриною йому судилося потрапити у вир карколомних подій, де дивовижно переплетуться наслідки інтриг Нестора Прая і урдуранські підступи…
До доктора психологічних наук Свена Бесека у Німеччині звертається біженка з України на ім’я Людмила. Вона просить допомогти їй налагодити стосунки з шістнадцятирічним сином Марком, який разом зі своїм батьком мешкає у Швейцарії. Людмила розповідає про щасливе життя Марка з його татом, про їхні мандри світом, які описує з такою точністю, немов подорожує разом з ними. Вона говорить про щоденне спілкування з татом Марка через відеозв’язок, до якого Марк ніколи не долучається, бо сердиться на неї. «Роман показує мені Марка, але Марк завжди або затуляє обличчя, або відвертається. Вчора, наприклад, Марк натягнув на голову футболку, щоб я не бачила його обличчя. Він поводиться, немов мала дитина…»
Після кількох зустрічей з Людмилою у доктора Бесека виникають підозри щодо правдивості її слів, тому він їде спочатку до Швейцарії, де не знаходить ні Марка, ні його батька, а потім — до України. Там він дізнається, що будинок Людмили було повністю зруйновано російською ракетою під час нічного бомбардування міста, а Марк та Роман, які у момент прильоту ракети мали знаходитися в будинку, безслідно зникли.
Що штовхає людство в прірву? Ми всі це бачимо й відчуваємо. Але чи хтось справді намагається зупинити?
«Приховане близько» – незалежне продовження «Тайммена». Троє підлітків – Ткарій, Арина й Леона – отримують шанс змінити світ, де влада, технології й божества злилися в єдиний механізм контролю. Та перш ніж врятувати майбутнє, їм доведеться зрозуміти, хто вони – і що насправді приховано близько.
А все почалося зі «Сповіді боржниці». Танлія – боржниця. Щоб отримати свободу, вона змушена виконувати накази державної системи. Але що ховається за кредитами? І чи не прагнуть сильні світу цього відродити рабство – під новим обличчям?
Дві історії. Один всесвіт.
Ця книга точно не залишить вас байдужими – і це я вам як автор обіцяю.
Камбоджа – Таїланд – Китай. Відвідавши кілька разів як вільний мандрівник кожну вищезгадану країну, автор додав до скарбниці спогадів історії з різним забарвленням.
В основу пригодницького роману-травелогу «Петля фаранга» покладені реальні події, навіть імена наглядачок та невільниць жіночої в’язниці міста Чіанґ Мая, які автор залишив незмінними. Щоб допитливий читач, який вирушить у подорож за маршрутом автора – Шанхай – Пном Пень – Сієм Реап – Бангкок – Чіанґ Май, зустрівши азійського учасника описаних у романі подій, сказав йому: «Привіт! А я вже знайомий з тобою».
Олекса Сирота, щойно демобілізований «дворічник», запрошується на роботу в столичному кримінальному розшуку. Справа, яку йому довелося розслідувати на самому початку (загибель студента-іноземця), з першого погляду виглядала як нещасний випадок, але після з’ясування деяких дуже неприємних обставин ледь не обернулася міжнародним дипломатичним скандалом, підривом підвалин радянської зовнішньої політики і дуже печальними перспективами для кар’єр багатьох високопоставлених товаришів.
Ця справа була незручною вже тому, що не мала аналогів чи не у всій історії радянської міліції. Відтак і підхід до розслідування мав бути нетрадиційним. Саме таким, з яким міг впоратися наш герой, випускник філософського факультету Київського Університету.
Загиблий був небожем впливового політичного діяча т. зв. «третього світу», прозваного за його імперські замашки «містечковим Чингізханом». Тому ще до закінчення слідства справа була засекречена на найвищому державному рівні. І тільки зараз, 50 років по тому, автори змогли винести на загал всі таємниці цієї загадкової історії.
У центрі Києва, майже під вікнами кабінету начальника Київського карного розшуку, знаходять покійника — злодія-кватирника на прізвисько Кіціус. Розслідувати причину загибелі Кіціуса доручено інспекторові Олексі Сироті. З одержаної з різних джерел інформації випливає, що це не нещасний випадок і не зведення порахунків у кримінальних колах. Найреальніше — злодій під час грабунку, як то кажуть, опинився не в той час і не в тому місці.
Однак з’ясувалося, що до злочину причетні представники т. зв. номенклатури, тому слідство справи про вбивства вище керівництво «спустило на гальмах».
Втім, закон бумеранга ніхто не скасовував і вбивцю чекає кара, хоча й у несподіваний спосіб.
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» — чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро».
Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу — інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий — зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли до Москви, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.
У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі Олександра Бороня.
Розраховано на широке коло читачів.
До збірки увійшли різнопланові тексти письменника — «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Терен у нозі», «На дні», «Панталаха», «Boa constrictor», — що представляють різні грані Франкової прози: від лірично-інтимної сповіді до соціально загострених психологічних драм. У центрі цих творів — внутрішній світ людини, її глибинні переживання, невидимі конфлікти та моральні вибори. Герої стоять на межі — між любов’ю і самотністю, гідністю і зневірою, пристрастю і розпачем.
Видання покликане продемонструвати актуальність і універсальність ідей, які Іван Франко досліджував у своїх творах.
Повість «Для домашнього огнища» — це драма родинних стосунків, побудована на зовнішньому спокої та внутрішній кризі. Головний герой — Антін Ангарович, офіцер, який після багаторічної військової служби повертається додому до люблячої дружини Анелі та дітей. На перший погляд — ідеальна родина, зворушлива зустріч, тепло домашнього вогнища. Та за видимим добробутом і любов’ю ховається щось невимовне. Згодом герой починає відчувати тривогу й сумніви, які руйнують ідилію. Його спокій роз’їдають незрозумілі натяки, поведінка дружини, дорогі речі, які з’явилися без зрозумілих пояснень, — і врешті виявляється гірка правда.
Франко майстерно розкриває тему морального компромісу, внутрішньої чесності, боротьби між зовнішнім благополуччям і гідністю. Твір гостро соціальний, але водночас глибоко особистий.
Роман ставить перед читачем вічне питання: чи варте щастя жертви правди?
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман в українській літературі, присвячений подіям Ніжинської чорної ради 1663 року.
Твір репрезентує добу Руїни як період політичного розколу, соціальних протиріч і зовнішнього втручання, поєднуючи документальну основу з художнім узагальненням. Куліш досліджує проблеми національної ідентичності, влади, морального вибору та суспільної відповідальності, формуючи концепцію української історії, що й нині зберігає свою актуальність.
Збірка драматичних творів Григорія Квітки-Основ’яненка представляє три знакові п’єси митця: «Бой-жінка», «Сватання на Гончарівці» та «Щира любов, або Милий дорогше щастя».
У цих творах автор поєднує народний гумор і яскраві побутові сцени з глибоким розумінням людських почуттів. Від ранньої сатиричної комедії до зворушливих драм про кохання і честь постає шлях становлення української сцени XІX століття, яка вперше заговорила живою мовою народу.
П’єса «За двома зайцями» — це класична українська комедія, що висміює людську жадібність, лицемірство та гонитву за легким збагаченням.
Головний герой, Свирид Голохвостий, — марнотратний і легковажний цирульник, який збанкрутував через свою любов до розкішного життя. Щоб урятувати своє становище, він вирішує одружитися з багатою, але негарною дівчиною Пронею Сірко. Водночас він намагається звабити бідну, але красиву Ганну, не підозрюючи, що його хитрощі розкриються. У підсумку Голохвостий залишається ні з чим, втрачаючи і гроші, і кохання.
П’єса наповнена колоритним гумором, яскравими персонажами та сатиричним зображенням міщанського суспільства. Вона залишається актуальною й сьогодні, адже висміює вічні людські пороки та нагадує, що гонитва за вигодою часто завершується провалом.
