Діловодство. Мовознавство. Журналістика. Риторика. Українська мова підручник
У підручнику висвітлено основні літературознавчі поняття, категорії, терміни в їх історичному розвитку й теперішньому стані. Вдосконалено принципово нову модель літературної генерики (жанристики), що витримала випробування часом і допомагає осмислити мистецтво слова як систему систем в об’ємних різноаспектних вимірах; значно розширено підрозділ про кіносценарій як міжисистемне явище, закорінене і в літературу. Уперше систематизовано наявні в соціальних мережах візуалізовані твори української літератури, що стануть у пригоді як літературо-, так і мистецтвознавцям у розгортанні порівняльних підходів, активізації курсових, дипломних, дисертаційних робіт, посиленні зацікавлення масової авдиторії. Наведено приклади такого міжмистецького порівняльного аналізу, як і комплексного розгляду власне літературних творів. Значну увагу приділено поетиці слова, віршуванню, проблемам стильової типологізації/індивідуалізації, варіативності можливих витлумачень тексту. Головний підхід — мистецька вартість. Саме тому задавнені кальковані поняття «художня література» та «художня мова» замінено на питомі — мистецька література, мистецька мова з відповідним коригуванням гнізда похідних термінів. Чимало новацій постало на основі викладацької практики автора.
У підручнику висвітлено основні літературознавчі поняття, категорії, терміни в їх історичному розвитку й теперішньому стані. Вдосконалено принципово нову модель літературної генерики (жанристики), що витримала випробування часом і допомагає осмислити мистецтво слова як систему систем в об’ємних різноаспектних вимірах; значно розширено підрозділ про кіносценарій як міжисистемне явище, закорінене і в літературу. Уперше систематизовано наявні в соціальних мережах візуалізовані твори української літератури, що стануть у пригоді як літературо-, так і мистецтвознавцям у розгортанні порівняльних підходів, активізації курсових, дипломних, дисертаційних робіт, посиленні зацікавлення масової авдиторії. Наведено приклади такого міжмистецького порівняльного аналізу, як і комплексного розгляду власне літературних творів. Значну увагу приділено поетиці слова, віршуванню, проблемам стильової типологізації/індивідуалізації, варіативності можливих витлумачень тексту. Головний підхід — мистецька вартість. Саме тому задавнені кальковані поняття «художня література» та «художня мова» замінено на питомі — мистецька література, мистецька мова з відповідним коригуванням гнізда похідних термінів. Чимало новацій постало на основі викладацької практики автора.
