Каталог товарів

Видавництво Ліра-К

Сортувати по:
Фільтр

«Цемент» розвиває ідею попередньої збірки оповідань Іллі Лоскучерявого «Ментall», в якій історії так само поділено порівну за жанрами: химерної прози та трукрайму. Незалежно від того, чи відбувалися події насправді (розділ «Мент»), чи вони є вигаданими (розділ «Це»), їх лейтмотивом є право людини на вибір між добром і злом в екстремальних ситуаціях.

Перший розділ збірки під назвою «Мент» містить невигадані історії з практики правоохоронних органів. Трагедії, злодіяння, казуси та забаганки долі, у правдивість яких повсякчас не хочеться вірити.

Натомість розділ «All» складається з вигаданих сюжетів у жанрі химерної прози (привиди, упирі, міфічні персонажі), що, тим не менш, сповнені правдоподібності.

Оповідання гармонійно доповнюють одне одного, формуючи м’ятно-морозну атмосферу цвинтарного жаху.

Це видання створене для тих, хто готовий відкрити двері в невідоме. Тут страх – не просто емоція, а сила, що оживає в кожному рядку. Він наздожене вас там, де ви найменше чекаєте: у темному провулку, в забутому сні, у власному відображенні.

Ви шукали справжні жахи? Вони вже чекають на вас у «Підвалі».

Третя книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.

Детективна агенція «Кассіопея» отримала непересічне замовлення – знайти артефакт Вовчий камінь, та для цього треба перемогти в ельфійській грі Іту-Ілу. Янсен Стороженко має знайти шлях до Червоної вежі і вирішити, хто візьме реліквію. Його рішення не тільки змінить баланс сил магічних ковенів, але й матиме наслідки для детектива особисто, бо з ним невідступно іде невідомий темний бог.

Київ XIX-го сторіччя — небезпечне місто.

 

Книги серії:

1. Ціна відповідальності

2. Голос сумління

3. Шалений потяг

4. Принцип рівноваги

Вчорашнього випускника школи Олексу, який здійснює зухвалі наскоки в Ідеополіс — вмістилище людських ідей, — призначають помічником зорегляда у Тиранополісі. Але попри очікування, робота помічника нудна і сіра. Та все ж Олекса не втрачає надії поглянути на небо в телескоп, яким, як виявилось, ніхто не користується вже багато років. І на це є свої причини, дізнавшись про які, Олекса відкриває для себе інший бік звичного світу. Хлопець навіть не здогадується про те, що разом з донькою тиранополісського старости Яриною йому судилося потрапити у вир карколомних подій, де дивовижно переплетуться наслідки інтриг Нестора Прая і урдуранські підступи…

До доктора психологічних наук Свена Бесека у Німеччині звертається біженка з України на ім’я Людмила. Вона просить допомогти їй налагодити стосунки з шістнадцятирічним сином Марком, який разом зі своїм батьком мешкає у Швейцарії. Людмила розповідає про щасливе життя Марка з його татом, про їхні мандри світом, які описує з такою точністю, немов подорожує разом з ними. Вона говорить про щоденне спілкування з татом Марка через відеозв’язок, до якого Марк ніколи не долучається, бо сердиться на неї. «Роман показує мені Марка, але Марк завжди або затуляє обличчя, або відвертається. Вчора, наприклад, Марк натягнув на голову футболку, щоб я не бачила його обличчя. Він поводиться, немов мала дитина…»

Після кількох зустрічей з Людмилою у доктора Бесека виникають підозри щодо правдивості її слів, тому він їде спочатку до Швейцарії, де не знаходить ні Марка, ні його батька, а потім — до України. Там він дізнається, що будинок Людмили було повністю зруйновано російською ракетою під час нічного бомбардування міста, а Марк та Роман, які у момент прильоту ракети мали знаходитися в будинку, безслідно зникли.

Зміст навчального посібника відповідає робочій навчальній програмі дисципліни «Акмеологія».

Навчальний посібник буде корисним аспірантам, викладачам, науковцям і всім, хто зацікавлений у питаннях особистісного та професійного зростання.

Що штовхає людство в прірву? Ми всі це бачимо й відчуваємо. Але чи хтось справді намагається зупинити?

«Приховане близько» – незалежне продовження «Тайммена». Троє підлітків – Ткарій, Арина й Леона – отримують шанс змінити світ, де влада, технології й божества злилися в єдиний механізм контролю. Та перш ніж врятувати майбутнє, їм доведеться зрозуміти, хто вони – і що насправді приховано близько.

А все почалося зі «Сповіді боржниці». Танлія – боржниця. Щоб отримати свободу, вона змушена виконувати накази державної системи. Але що ховається за кредитами? І чи не прагнуть сильні світу цього відродити рабство – під новим обличчям?

Дві історії. Один всесвіт.

Ця книга точно не залишить вас байдужими – і це я вам як автор обіцяю.

Камбоджа – Таїланд – Китай. Відвідавши кілька разів як вільний мандрівник кожну вищезгадану країну, автор додав до скарбниці спогадів історії з різним забарвленням.

В основу пригодницького роману-травелогу «Петля фаранга» покладені реальні події, навіть імена наглядачок та невільниць жіночої в’язниці міста Чіанґ Мая, які автор залишив незмінними. Щоб допитливий читач, який вирушить у подорож за маршрутом автора – Шанхай – Пном Пень – Сієм Реап – Бангкок – Чіанґ Май, зустрівши азійського учасника описаних у романі подій, сказав йому: «Привіт! А я вже знайомий з тобою».

Олекса Сирота, щойно демобілізований «дворічник», запрошується на роботу в столичному кримінальному розшуку. Справа, яку йому довелося розслідувати на самому початку (загибель студента-іноземця), з першого погляду виглядала як нещасний випадок, але після з’ясування деяких дуже неприємних обставин ледь не обернулася міжнародним дипломатичним скандалом, підривом підвалин радянської зовнішньої політики і дуже печальними перспективами для кар’єр багатьох високопоставлених товаришів.

Ця справа була незручною вже тому, що не мала аналогів чи не у всій історії радянської міліції. Відтак і підхід до розслідування мав бути нетрадиційним. Саме таким, з яким міг впоратися наш герой, випускник філософського факультету Київського Університету.

Загиблий був небожем впливового політичного діяча т. зв. «третього світу», прозваного за його імперські замашки «містечковим Чингізханом». Тому ще до закінчення слідства справа була засекречена на найвищому державному рівні. І тільки зараз, 50 років по тому, автори змогли винести на загал всі таємниці цієї загадкової історії.

У центрі Києва, майже під вікнами кабінету начальника Київського карного розшуку, знаходять покійника — злодія-кватирника на прізвисько Кіціус. Розслідувати причину загибелі Кіціуса доручено інспекторові Олексі Сироті. З одержаної з різних джерел інформації випливає, що це не нещасний випадок і не зведення порахунків у кримінальних колах. Найреальніше — злодій під час грабунку, як то кажуть, опинився не в той час і не в тому місці.

Однак з’ясувалося, що до злочину причетні представники т. зв. номенклатури, тому слідство справи про вбивства вище керівництво «спустило на гальмах».

Втім, закон бумеранга ніхто не скасовував і вбивцю чекає кара, хоча й у несподіваний спосіб.

Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» — чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро».

Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу — інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий — зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли до Москви, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.

У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі Олександра Бороня.

Розраховано на широке коло читачів.

«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман в українській літературі, присвячений подіям Ніжинської чорної ради 1663 року.

Твір репрезентує добу Руїни як період політичного розколу, соціальних протиріч і зовнішнього втручання, поєднуючи документальну основу з художнім узагальненням. Куліш досліджує проблеми національної ідентичності, влади, морального вибору та суспільної відповідальності, формуючи концепцію української історії, що й нині зберігає свою актуальність.

Збірка драматичних творів Григорія Квітки-Основ’яненка представляє три знакові п’єси митця: «Бой-жінка», «Сватання на Гончарівці» та «Щира любов, або Милий дорогше щастя».

У цих творах автор поєднує народний гумор і яскраві побутові сцени з глибоким розумінням людських почуттів. Від ранньої сатиричної комедії до зворушливих драм про кохання і честь постає шлях становлення української сцени XІX століття, яка вперше заговорила живою мовою народу.

П’єса «За двома зайцями» — це класична українська комедія, що висміює людську жадібність, лицемірство та гонитву за легким збагаченням.

Головний герой, Свирид Голохвостий, — марнотратний і легковажний цирульник, який збанкрутував через свою любов до розкішного життя. Щоб урятувати своє становище, він вирішує одружитися з багатою, але негарною дівчиною Пронею Сірко. Водночас він намагається звабити бідну, але красиву Ганну, не підозрюючи, що його хитрощі розкриються. У підсумку Голохвостий залишається ні з чим, втрачаючи і гроші, і кохання.

П’єса наповнена колоритним гумором, яскравими персонажами та сатиричним зображенням міщанського суспільства. Вона залишається актуальною й сьогодні, адже висміює вічні людські пороки та нагадує, що гонитва за вигодою часто завершується провалом.

До збірки увійшли два прозові твори Михайла Старицького: «Облога Буші» та «Заклятий скарб».

Повість «Облога Буші» відтворює події оборони подільського містечка в часи Хмельниччини та зосереджується на темах мужності й самопожертви. У «Заклятому скарбі» поєднано елементи легенди, пригоди та етнографічних спостережень.

Майк Йогансен у своєму романі «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» створює унікальний синтез травелогу, пародійного рицарського роману та експериментальної прози. Цей твір не просто розповідає про подорож головних героїв українськими степами — він грається з жанровими традиціями, змінюючи перспективу і очікування читача.

Цей твір можна читати на кількох рівнях: як веселу іронічну пригоду або як складний літературний експеримент, що підриває класичні уявлення про роман. Це один із найцікавіших зразків української модерністської прози 1920-х років, у якому автор майстерно поєднує традицію, авангард і гру з реальністю.

«Камінна душа» — пристрасна й психологічно насичена повість про Марусю, молоду попадю, яка не знаходить щастя у шлюбі та прагне справжнього кохання. У гірській Криворівні її доля переплітається з небезпечним і харизматичним опришком Дмитром Марусяком. Їхній зв’язок стає зіткненням мрій, стихій і людських слабкостей. Хоткевич майстерно відтворює атмосферу Гуцульщини, її побут, поезію гір і драму людських сердець, що прагнуть волі, навіть коли ціна за неї надто висока.

Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі — надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, — письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.

Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.

Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922) та «Серце» (Київ, 1933).

«На золотих Богів» — перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.

Збірку «Серце» було підготовлено до друку, та через цензуру заборонено.

 

Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року. Реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно.

«Марко Проклятий» — один із найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.

Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.

«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.

Збірка містить два історичні оповідання Андрія Чайковського: «Богданко» та «За сестрою».

У повісті «Богданко» перед читачем постає шляхетний князь, якому доля підготувала тяжке випробування: втративши родину під час татарського нападу, він стає мандрівним месником, шукаючи правду і ко- хану дружину, поневолену ворогами. Це розповідь про перетворення з ніжного сина й закоханого чоловіка на безстраш ного воїна, якого веде не помста, а віра у справедливість.

«За сестрою» — епічна оповідь про юного козака Андрія, який, ризикуючи життям, вирушає на пошуки своєї викраденої в ясир сестри. Його шлях — це подорож крізь небезпеки, випробування й зіткнення з жорстокою дійсністю тогочасного світу.

Це зворушливі й героїчні історії про кохання, втрату, пошуки справедливості та боротьбу з ворогом на тлі козацької доби, у яких постають образи, сповнені відваги, гідності й сили духу.

Друга книга із серії «Іванко Мамай» української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.

 

Кучугурське городище. Великий Луг і легенди сивої давнини, які химерними мінливостями проросли у цій землі і породили незламний дух української вольниці. Для Іванка Мамая Василівка Запорізька — наймиліше і найрідніше місце на землі, яке доводиться залишити через навалу новітньої пандемії, яка готова занапастити весь світ. Як колись Чорна Смерть косила рясні покоси...

Карантин у Львові і «Братство Трьох». Мандри підземеллям Домініканського храму у пошуках княжни Острозької. Чумні байки – Доктор Фауст і Декамерон.

Чума — передвісниця війни. У всі часи... Чи та, що навертає до покаяння...

– Прошу зняти маски, панове! – Пані в чорному моровим повітрям відносилася у світові простори. – Відбій морових міазмів!

Наді Львовом і далі надривно вили сирени! Увага, громадяни! Повітряна тривога!

 

Книги серії:

Прадідівська слава

Моровиця

Опера війни

Таємниця меча

Третя книга із серії «Іванко Мамай» української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.

 

До цієї жахливої миті в душах українців ще жевріла надія, що в очільників імперії зла вистачить здорового глузду не переходити межу... Ніч на 24 лютого 2022 року назавжди змінила світ ХХІ століття. Україна — новітній Армагеддон, всесвітнє поле битви за людство проти сил темряви. Іванко Мамай, хто він у цій трагічній опері війни? Яка його місія і що очікує від нього Рада Предків? Василівка в окупації і «дорога життя». Ніч у музеї і заповіт Івана Підкови. «Срібні вовки» і визволення Херсона. Закон вовка і розпач Ногайця.

Осяйне світло вкотре освітило залу, і цього разу вершник осідлав срібного вовка...

«Тому ніколи не питай, по кому подзвін — по тобі».

 

Книги серії:

Прадідівська слава

Моровиця

Опера війни

Таємниця меча