Художня література
Ця книга вводить читача у світ щоденного життя в Китаї, розкриває сторінки його історії та конфуціанської філософії, показує особливості й звичаї китайського суспільства. Усі ці грані існування великої нації постають очима автора – вченого, менеджера та письменника, який жив і працював у Шанхаї протягом трьох останніх років.
Видання поєднує особисті враження, аналітичні спостереження та фактологічні описи, що охоплюють історичні, культурні й соціальні аспекти сучасного Китаю. Червоною ниткою крізь усю книгу проходить ідея доброти в суспільстві та позитивних, несилових взаємодій як основи розвитку країни, що яскраво підтверджується прикладом Китаю.
Водночас, крізь призму китайського досвіду автор осмислює процеси, які відбуваються в Україні, порівнює ставлення людей один до одного в обох суспільствах, а також думи й мрії, що спонукають до розвитку та прагнення щастя. Такий погляд
«за обрій» є важливим у пошуку шляхів до процвітання України. Книга показує, що на цьому шляху китайське суспільство може бути прикладом доброти, працьовитості, зосередженості на сім’ї, любові до власної країни та творення розумного, сильного майбутнього покоління. Щоб усі ці позитивні устремління були не десь за обрієм, а в нашому, українському суспільстві – заради того, щоб через роки світ говорив не лише про великий Китай, а й про велику Україну.
Для широкого кола читачів.
Автобіографічна повість, створена на основі досвіду автора в сербському полоні під час Першої світової війни. У центрі твору — група військовополонених, яких у складі масового етапу женуть через засніжені албанські гори. Сюжет зосереджений на долі семи вцілілих, що проходять межові фізичні й духовні випробування. Твір поєднує експресіоністичну поетику з антивоєнною ідеєю та осмислює проблему збереження людяності в умовах крайнього страждання.
У виданні зібрано основні новелістичні книжки Василя Стефаника: «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «Земля», — що репрезентують цілісний корпус його короткої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття. Твори відтворюють трагедію селянського буття, досвід еміграції, соціального зламу та граничні стани людської психіки.
Видання адресоване широкому колу читачів, студентам, викладачам і дослідникам української літератури.
Основи суспільності – соціально-психологічна повість Івана Франка, написана на основі реальних матеріалів кукізовського судового процесу 1889 року. Твір репрезентує художнє осмислення кримінального злочину як вияву глибокої моральної деградації панівних верств суспільства. Франко поєднує елементи детективного сюжету з глибоким психологічним аналізом, значну увагу приділяючи підсвідомим мотивам вчинків, внутрішнім конфліктам персонажів, темі батьковбивства та суспільної несправедливості.
Повість є важливим зразком пізнього реалізму Франка з виразними елементами психологізму й соціальної критики.
Книга про силу почуттів, що здатні побороти непримиренну кровну ворожнечу. Про вражаючу силу слова, що спроможна убити фізично, мов куля, випущена зненацька натиснутим курком. Про дикий біль від утрати рідної дитини та близької людини. Про безвихідь, що замуровує свою жертву глухими стінами. Про любов, що здатна розтопити найтовщий лід й засяяти яскравим сонцем там, де вчора згасли навіть зорі.
Роман отримав відзнаку Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за найкращий твір про кохання.
Повість «Немальоване диво» української дитячої письменниці Ольги Ткач авершує серію «Дружба, що окрилює» про незвичайну дружбу, любов та відданість, які поєднують світи.
Еліна — художниця й ілюстраторка книг. Малює та розфарбовує вигадані світи, хоча реальний у її очах стає дедалі чорнішим. Вона творить дива на полотні й папері, але вже не вірить у них. І одного дня багаж пережитих прикрощів та відчай потягнуть Еліну за собою… Але в її житті з’явиться добра дівчина Єва, а диво, яке юнка оберігає, вибере рости в парі з художницею. Маленьке диво з великим серцем. Норовливе, вредне, крилате і, безсумнівно, справжнє, завдяки якому Елінине життя заясніє новими барвами.
Книги серії:
Невигаданий друг
Невидимка
Немальоване диво
Повість «Немальоване диво» української дитячої письменниці Ольги Ткач авершує серію «Дружба, що окрилює» про незвичайну дружбу, любов та відданість, які поєднують світи.
Еліна — художниця й ілюстраторка книг. Малює та розфарбовує вигадані світи, хоча реальний у її очах стає дедалі чорнішим. Вона творить дива на полотні й папері, але вже не вірить у них. І одного дня багаж пережитих прикрощів та відчай потягнуть Еліну за собою… Але в її житті з’явиться добра дівчина Єва, а диво, яке юнка оберігає, вибере рости в парі з художницею. Маленьке диво з великим серцем. Норовливе, вредне, крилате і, безсумнівно, справжнє, завдяки якому Елінине життя заясніє новими барвами.
Книги серії:
Невигаданий друг
Невидимка
Немальоване диво
Данило Северин, молодий співробітник всесвітньо відомої Лабораторії реактивного руху у Пасадені, вважав себе невдахою, адже йому довелось спостерігати за рухом космічного апа- рату «Вояджер-1», який доживав свої останні дні.
Усе змінилося одного літнього дня, коли в об’єктив
«Вояджера» потрапив об’єкт, якого не повинно бути на тому місці. Невдовзі з’ясувалося, що це міжзоряний корабель і прямує він до Землі.
Коли ж стало зрозуміло, що метою чужинців є Україна, а конкретно місцевість, де проживали батьки Данила, і це якимось чином пов’язане з її трипільським періодом історії, на Землі виникла політична криза.
Данило Северин, молодий співробітник всесвітньо відомої Лабораторії реактивного руху у Пасадені, вважав себе невдахою, адже йому довелось спостерігати за рухом космічного апа- рату «Вояджер-1», який доживав свої останні дні.
Усе змінилося одного літнього дня, коли в об’єктив
«Вояджера» потрапив об’єкт, якого не повинно бути на тому місці. Невдовзі з’ясувалося, що це міжзоряний корабель і прямує він до Землі.
Коли ж стало зрозуміло, що метою чужинців є Україна, а конкретно місцевість, де проживали батьки Данила, і це якимось чином пов’язане з її трипільським періодом історії, на Землі виникла політична криза.
В романі «Забудь мене» перед читачем розгортається історія, пригоди й драма чотирьох бойовиків ОУН та коханої дівчини одного з них, власне, головного героя Сташка – Солі. Різними шляхами приходять герої твору до Організації, де служать її ідеї до останнього подиху, залишаючись вірними присязі й чину.
Твір присвячується українцям, яких зла доля занесла в далекі краї, на інший кінець світу й саме в тих неласкавих землях, без підтримки, сам на сам з найрізноманітнішого штибу ворогами й недоброзичливцями, не сподіваючись на посмертну пам’ять і славу, виконують вони те, що мають виконати.
Існує цілий пласт літератури про так званий «Русский Харбин», натомість «Забудь мене» стане чи не першим романом, у якому змальовано Харбін український, а годі сумніватися, що значною мірою саме таким він і був. Дві третини подій твору відбувається саме там, у міжвоєнній Маньчжурії, до якої так прагнули дістатися герої «Тигроловів» Багряного. З певними умовностями можна сказати, що події «Забудь мене» роз- гортаються там і тоді, де й коли події «Тигроловів» закінчуються.
Чи є роман історичним? Почасти, адже окрім вигаданих у ньому фігурують і реальні особи, як от отаман Семенов та його підручний генерал Власьєвський. Прізвища деяких персонажів ледь змінені, скажімо присутній у творі начальник далекосхідного управління НКВС Люшнєв майже один до одного списаний зі свого прототипа Люшкова.
Смерть — поняття відносне. У ті події, до смерті, може втрутитися хтось і запобігти їй. Але це не означає, що її не було. Якби смерті не було, то він би не дізнався, що вона була, і не зміг би їй запобігти. Тому спочатку — першопричина, а потім — причинно-наслідковий зв’язок...
До збірки увійшли різнопланові тексти письменника — «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Терен у нозі», «На дні», «Панталаха», «Boa constrictor», — що представляють різні грані Франкової прози: від лірично-інтимної сповіді до соціально загострених психологічних драм. У центрі цих творів — внутрішній світ людини, її глибинні переживання, невидимі конфлікти та моральні вибори. Герої стоять на межі — між любов’ю і самотністю, гідністю і зневірою, пристрастю і розпачем.
Видання покликане продемонструвати актуальність і універсальність ідей, які Іван Франко досліджував у своїх творах.
Повість «Для домашнього огнища» — це драма родинних стосунків, побудована на зовнішньому спокої та внутрішній кризі. Головний герой — Антін Ангарович, офіцер, який після багаторічної військової служби повертається додому до люблячої дружини Анелі та дітей. На перший погляд — ідеальна родина, зворушлива зустріч, тепло домашнього вогнища. Та за видимим добробутом і любов’ю ховається щось невимовне. Згодом герой починає відчувати тривогу й сумніви, які руйнують ідилію. Його спокій роз’їдають незрозумілі натяки, поведінка дружини, дорогі речі, які з’явилися без зрозумілих пояснень, — і врешті виявляється гірка правда.
Франко майстерно розкриває тему морального компромісу, внутрішньої чесності, боротьби між зовнішнім благополуччям і гідністю. Твір гостро соціальний, але водночас глибоко особистий.
Роман ставить перед читачем вічне питання: чи варте щастя жертви правди?
Роман Олександра Анатолійовича Бовкуна «#відьма» написаний в жанрах етнічного фентезі та магічного реалізму. У творі відсутні: Любовні лінії, ваніль, слеш, жахи, драма. У творі присутні: «Тепле» фентезі, містика і магія в реальному житті. Формування світогляду відьми, яка занадто пізно отримала свій дар і намагається зрозуміти сенс відьомства у сучасному світі.
Роздуми автора на теми буття, небуття і післябуття та пошук свого місця в світі тоді, коли всі напрацьовані «правильні» погляди на життя, привиті соціумом, стають догори дриґом.
Цільова авдиторія роману: юнацтво + молодь + люди старшого віку, для яких слова «потойбіччя» та «загробне життя» не є порожніми. В романі неодноразово висловлюється: зневага до «братського» народу, ждунів, «какая разніца», та всіх видів релігії, тож читачам, які переймаються долею «узкого ізика» і «мацковскаґа патріархата», читати цей твір не варто.
Головні герої роману Олекса та Юстина, закохавшись, втрачають одне одного через окупацію совітами Західної України в 1939-у році. Починається страшна боротьба українського народу з окупантами: спершу з совітами, а потім фашистами, які тиснуть з усіх сторін. І навіть після закінчення Другої світової війни ОУН-УПА продовжує боротися з сталінсько-більшовицьким режимом.
Довгі роки національно-визвольної боротьби українців (1939–1962 рр.) тісно переплітаються з долями головних героїв.
Два роки повномасштабної війни....
Хтось був в депресії, хтось пішов добровольцем, хтось знайомий чи незнайомий загинув і вже в домовині.
Цей період це пошук себе самого в нових обставинах нашого часу. В збірці зібрані вірші та оповідання, есе саме за цей період. Це час коли я шукав видавця, брав участь в конкурсах, безуспішно чи ні та вони мають право на життя.
Тому відкриваю вам свій світ тем любові, війни, переживань та роздумів. це квінтесенція думок всіх і кожного за цей період часу. Герої та антагоністи відомі всі, навіть сучасний інформаційний потік не завадить це визначити.
«Перетин шляхів» – повість у жанрі детективного трилера про життя, яке приховане від очей суспільства і базується на основі реальних подій. «Лихі 90-ті» когось піднесли до «небес», а когось позбавили життя, комусь відкрили грошові потоки, а комусь поламали життя, хтось виявився власником дорогих вілл, а хтось виявився викинутим на вулицю. Діти вулиці «лихих 90-х» герої цієї повісті. Работоргівля і банди, кохання і відданість, відчай і помста... і вихід із небезпечних та безвихідних ситуацій...
Героїні цієї повісті здавалося, що зло завжди переслідувало її з самого дитинства. Втративши батьків, вона постійно намагалася втекти від зла. Її гнали в невідомість несправедливість та відчай, страхи та безсилля, нерозуміння та самотність. Удари життя були нещадні. Її шлях перетинався з багатьма людьми – друзями і недругами. Але перетин з однією Особистістю був особливим...
Четверта книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.
Детективна агенція «Кассіопея» має спіймати ренегата, що пограбував потяг, і заплутаний слід заведе до Інферналії, а згодом ще глибше. Янсен Стороженко візьметься шукати давнього ворога і буде змушений зазирнути до найпотаємніших закутків старого Києва, аби схрестити меча із чотирма вершниками Апокаліпсиса.
На додачу доля заведе його у містичні землі Троєщини, де здавна мешкали святі ченці, відьми та химородники усіх мастей.
Київ 19-го сторіччя — небезпечне місто.
Книги серії:
1. Ціна відповідальності
2. Голос сумління
3. Шалений потяг
4. Принцип рівноваги
Четверта книга із серії «Київ - Зміїв» українського автора фентезійного жанру, переможця конкурсу «Молода Коронація» Павла Дими.
Детективна агенція «Кассіопея» має спіймати ренегата, що пограбував потяг, і заплутаний слід заведе до Інферналії, а згодом ще глибше. Янсен Стороженко візьметься шукати давнього ворога і буде змушений зазирнути до найпотаємніших закутків старого Києва, аби схрестити меча із чотирма вершниками Апокаліпсиса.
На додачу доля заведе його у містичні землі Троєщини, де здавна мешкали святі ченці, відьми та химородники усіх мастей.
Київ 19-го сторіччя — небезпечне місто.
Книги серії:
1. Ціна відповідальності
2. Голос сумління
3. Шалений потяг
4. Принцип рівноваги
«47,5 казок» — це чергова порція армійського гумору від автора «Стандартів хотівших в НАТО» Руслана Борти.
Ця книжка — не просто збірка казок. Це фронтово-сатиричний всесвіт, у якому солдати, командири, античні боги, герої міфів і навіть пласка земля живуть за одними й тими ж законами єдиноначальства.
У казках гумор, змішаний з гіркою правдою, військовий побут — з міфологією, а наївність народної байки — з гострою сатирою на бюрократію, лінощі та «дивовижну винахідливість» людей у найважчих умовах.
Автор говорить мовою живою, колючою й часом грубою, але саме тому вона звучить чесно. Бо коли поряд війна, казка перестає бути казкою — вона стає способом зрозуміти, вистояти й навіть посміятися там, де, здавалося б, немає місця сміху.
Всі військові звання, історії та події є виключно плодом авторської уяви, а окремі елементи малюнків не відображають точність реального буття. Також будь-які збіги з реальними людьми є чистою випадковістю.
«47,5 казок» — це чергова порція армійського гумору від автора «Стандартів хотівших в НАТО» Руслана Борти.
Ця книжка — не просто збірка казок. Це фронтово-сатиричний всесвіт, у якому солдати, командири, античні боги, герої міфів і навіть пласка земля живуть за одними й тими ж законами єдиноначальства.
У казках гумор, змішаний з гіркою правдою, військовий побут — з міфологією, а наївність народної байки – з гострою сатирою на бюрократію, лінощі та «дивовижну винахідливість» людей у найважчих умовах.
Автор говорить мовою живою, колючою й часом грубою, але саме тому вона звучить чесно. Бо коли поряд війна, казка перестає бути казкою — вона стає способом зрозуміти, вистояти й навіть посміятися там, де, здавалося б, немає місця сміху.
Всі військові звання, історії та події є виключно плодом авторської уяви, а окремі елементи малюнків не відображають точність реального буття. Також будь-які збіги з реальними людьми є чистою випадковістю.
У цій антології зібрані твори, написані безпосе- редніми учасниками війни. Когось із них з нами вже нема. Інші зі зброєю в руках боронять українську землю. Тут і проза, і поезія. Про війну і про невійну. Але в нашій свідомості війна присутня навіть тоді, коли автор розповідає про абрикоси на городі... Абрикоси, котрі, даруючи солодку насолоду, достигають під глибоким донецьким небом України…
Збірник короткої прози «Світло мого Різдва» – історії про те, що наприкінці року навіть до найбільш зайнятих і стомлених підкрадається передчуття дива. Історії про Миколая, Різдво та Новий рік – щемкі та жартівливі, ледь іронічні й беззахисно світлі. Тут є розповіді тих, хто зустрічає свято на вокзалі чи в потягу, у лікарні, в родинному затишку чи на іншому кінці світу. Збірник про добро, віру, радість, яка ховається в різних обгортках, та про красу, яку часто бачимо лише тоді, коли готові хоча б на мить зупинитися й почути себе.
Різдво – не дата й не декорації свята, а світло, яке знаходить нас завжди. Дива стукають у ті двері, де на них чекають. Книжка для тих, кому бракує світла, й тих, хто хоче подарувати його іншим.
