Усі товари
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» – чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу – інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий – зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли в Москву, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.
У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі Олександра Бороня.
Розраховано на широке коло читачів.
До збірки увійшли різнопланові тексти письменника — «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Терен у нозі», «На дні», «Панталаха», «Boa constrictor», — що представляють різні грані Франкової прози: від лірично-інтимної сповіді до соціально загострених психологічних драм. У центрі цих творів — внутрішній світ людини, її глибинні переживання, невидимі конфлікти та моральні вибори. Герої стоять на межі — між любов’ю і самотністю, гідністю і зневірою, пристрастю і розпачем.
Видання покликане продемонструвати актуальність і універсальність ідей, які Іван Франко досліджував у своїх творах.
Повість «Для домашнього огнища» — це драма родинних стосунків, побудована на зовнішньому спокої та внутрішній кризі. Головний герой — Антін Ангарович, офіцер, який після багаторічної військової служби повертається додому до люблячої дружини Анелі та дітей. На перший погляд — ідеальна родина, зворушлива зустріч, тепло домашнього вогнища. Та за видимим добробутом і любов’ю ховається щось невимовне. Згодом герой починає відчувати тривогу й сумніви, які руйнують ідилію. Його спокій роз’їдають незрозумілі натяки, поведінка дружини, дорогі речі, які з’явилися без зрозумілих пояснень, — і врешті виявляється гірка правда.
Франко майстерно розкриває тему морального компромісу, внутрішньої чесності, боротьби між зовнішнім благополуччям і гідністю. Твір гостро соціальний, але водночас глибоко особистий.
Роман ставить перед читачем вічне питання: чи варте щастя жертви правди?
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман в українській літературі, присвячений подіям Ніжинської чорної ради 1663 року.
Твір репрезентує добу Руїни як період політичного розколу, соціальних протиріч і зовнішнього втручання, поєднуючи документальну основу з художнім узагальненням. Куліш досліджує проблеми національної ідентичності, влади, морального вибору та суспільної відповідальності, формуючи концепцію української історії, що й нині зберігає свою актуальність.
Збірка драматичних творів Григорія Квітки-Основ’яненка представляє три знакові п’єси митця: «Бой-жінка», «Сватання на Гончарівці» та «Щира любов, або Милий дорогше щастя».
У цих творах автор поєднує народний гумор і яскраві побутові сцени з глибоким розумінням людських почуттів. Від ранньої сатиричної комедії до зворушливих драм про кохання і честь постає шлях становлення української сцени XІX століття, яка вперше заговорила живою мовою народу.
П’єса «За двома зайцями» — це класична українська комедія, що висміює людську жадібність, лицемірство та гонитву за легким збагаченням.
Головний герой, Свирид Голохвостий, — марнотратний і легковажний цирульник, який збанкрутував через свою любов до розкішного життя. Щоб урятувати своє становище, він вирішує одружитися з багатою, але негарною дівчиною Пронею Сірко. Водночас він намагається звабити бідну, але красиву Ганну, не підозрюючи, що його хитрощі розкриються. У підсумку Голохвостий залишається ні з чим, втрачаючи і гроші, і кохання.
П’єса наповнена колоритним гумором, яскравими персонажами та сатиричним зображенням міщанського суспільства. Вона залишається актуальною й сьогодні, адже висміює вічні людські пороки та нагадує, що гонитва за вигодою часто завершується провалом.
До збірки увійшли два прозові твори Михайла Старицького. Повість «Облога Буші» відтворює події оборони подільського містечка в часи Хмельниччини та зосереджується на темах мужності й самопожертви. У «Заклятому скарбі» поєднано елементи легенди, пригоди та етнографічних спостережень.
Майк Йогансен у своєму романі «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» створює унікальний синтез травелогу, пародійного рицарського роману та експериментальної прози. Цей твір не просто розповідає про подорож головних героїв українськими степами — він грається з жанровими традиціями, змінюючи перспективу і очікування читача.
Цей твір можна читати на кількох рівнях: як веселу іронічну пригоду або як складний літературний експеримент, що підриває класичні уявлення про роман. Це один із найцікавіших зразків української модерністської прози 1920-х років, у якому автор майстерно поєднує традицію, авангард і гру з реальністю.
«Камінна душа» – пристрасна й психологічно насичена повість про Марусю, молоду попадю, яка не знаходить щастя у шлюбі та прагне справжнього кохання. У гірській Криворівні її доля переплітається з небезпечним і харизматичним опришком Дмитром Марусяком. Їхній зв’язок стає зіткненням мрій, стихій і людських слабкостей. Хоткевич майстерно відтворює атмосферу Гуцульщини, її побут, поезію гір і драму людських сердець, що прагнуть волі, навіть коли ціна за неї надто висока.
Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі – надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, – письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.
Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922), та «Серце» (Київ, 1933).
«На золотих Богів» – перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.
Збірку «Серце» – було підготовлено до друку та через цензуру – заборонено.
Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року.
«Марко Проклятий» — один з найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.
Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.
«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.
У глухому поліському селі, серед боліт і соснових нетрів, спалахує загадкова пожежа – комуну «Червона сила» знищено вибухами. Місцеві селяни шепочуть про кару небесну, а комуністи – про бандитський напад. Але за офіційними версіями ховається щось інше – історія темна, тривожна, напівмістична. На тлі революційного безглуздя та глибокої провінційної тиші постають постаті: агроном-візіонер Артем Гайдученко, самотній філософ Карлюга, загадкова Марта… Кожен з них шукає свій сенс – або виправдання. Усі вони стають тінями великого експерименту, що загрожує не лише світу навколо, а й самій природі людяності.
«Чорний ангел» – це не просто роман про ранньорадянську Україну. Це тривожна притча про фанатизм, віру і страх, які народжуються там, де зникає правда. Історія, в якій ангел може бути і пророком, і катом.
Збірка містить два історичні оповідання Андрія Чайковського: «Богданко» та «За сестрою». У повісті «Богданко» перед читачем постає шляхетний князь, якому доля підготувала тяжке випробування: втративши родину під час татарського нападу, він стає мандрівним месником, шукаючи правду і ко- хану дружину, поневолену ворогами. Це розповідь про пере- творення з ніжного сина й закоханого чоловіка на безстраш- ного воїна, якого веде не помста, а віра в справедливість.
«За сестрою» — епічна оповідь про юного козака Андрія, який, ризикуючи життям, вирушає на пошуки своєї викраденої в ясир сестри. Його шлях — це подорож крізь небезпеки, випробування й зіткнення з жорстокою дійсністю тогочас- ного світу.
Це зворушливі й героїчні історії про кохання, втрату, по- шуки справедливості та боротьбу з ворогом на тлі козацької доби, у яких постають образи, сповнені відваги, гідності й сили духу.
Друга книга із серії "Іванко Мамай" української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.
Кучугурське городище. Великий Луг і легенди сивої давнини, які химерними мінливостями проросли у цій землі і породили незламний дух української вольниці. Для Іванка Мамая Василівка Запорізька — наймиліше і найрідніше місце на землі, яке доводиться залишити через навалу новітньої пандемії, яка готова занапастити весь світ. Як колись Чорна Смерть косила рясні покоси...
Карантин у Львові і «Братство Трьох». Мандри підземеллям Домініканського храму у пошуках княжни Острозької. Чумні байки – Доктор Фауст і Декамерон.
Чума — передвісниця війни. У всі часи... Чи та, що навертає до покаяння...
– Прошу зняти маски, панове! – Пані в чорному моровим повітрям відносилася у світові простори. – Відбій морових міазмів!
Наді Львовом і далі надривно вили сирени! Увага, громадяни! Повітряна тривога!
Книги серії:
Прадідівська слава
Моровиця
Опера війни
Таємниця меча
Третя книга із серії "Іванко Мамай" української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.
До цієї жахливої миті в душах українців ще жевріла надія, що в очільників імперії зла вистачить здорового глузду не переходити межу... Ніч на 24 лютого 2022 року назавжди змінила світ ХХІ століття. Україна — новітній Армагеддон, всесвітнє поле битви за людство проти сил темряви. Іванко Мамай, хто він у цій трагічній опері війни? Яка його місія і що очікує від нього Рада Предків? Василівка в окупації і «дорога життя». Ніч у музеї і заповіт Івана Підкови. «Срібні вовки» і визволення Херсона. Закон вовка і розпач Ногайця.
Осяйне світло вкотре освітило залу, і цього разу вершник осідлав срібного вовка...
«Тому ніколи не питай, по кому подзвін — по тобі».
Книги серії:
Прадідівська слава
Моровиця
Опера війни
Таємниця меча
Четверта книга із серії "Іванко Мамай" української авторки дитячої і підліткової літератури Ярослави Матічин.
З доісторичних часів меч Арея став символом безсмертя орія, що передається у спадок від героя до героя вже не одну тисячу літ. Своїм прабатьком Арея вважають усі відважні витязі-герої. Однак не лють, не жорстокість бога війни, а любов до рідного краю, до сонця й неба, квітне кров’ю в мужніх серцях оріїв. Любов до Батьківщини завжди свята – справжні сини обирають волю й життя.
Четверта частина пригод Іванка Мамая покличе нас в античні часи Геродота і розкриє таємниці Великого Скіфа, засяє Золотою Пектраллю і предвічним Мечем Арея, підніме затонулу Гілею – Скитсько-козацьку Атлантиду з дна Каховського водосховища і відродить дух Великого Лугу. Олександр Довженко і Андріан Кащенко, Косачки і Поляниці, Товста Могила і Кам’яна Могила… Перегнійська паланка і чумацький бриль. Нові випробування і перемоги.
Книги серії:
Прадідівська слава
Моровиця
Опера війни
Таємниця меча
Вірші для дітей
Літературно-нотне видання.
Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Вірші для дітей
Вірші для дітей.
Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
Редакція газети «Україна молода» пропонує Вашій увазі матеріали журналістських розслідувань, проведених у 2022-2024 роках, що стосуються приховування в Україні правди про злочини комуністичного тоталітарного режиму, зокрема і про Голодомор-геноцид українців 1932-1933 років.
Більше 100 років кремль приховує правду про масове винищення українців у XX ст., проводячи спеціальні операції, фальсифікуючи та приховуючи історичні матеріали, намагаючись ввести в оману світове товариство з метою уникнути відповідальності та зберегти російський фашизм.
У 1991 році Україна стала незалежною державою, однак московія не змирилася з таким розвитком історії. Революція гідності, яка відбулася у 2013-2014 рр. – стала найціннішим здобутком самовизначення української ідентичності, єдності української нації та відвернення від росії. Вигадавши ідеологему
«рускій мір», заперечуючи право на самостійність України, кремлівський диктатор розпочав у 2014 році війну проти України, тимчасово окупувавши АР Крим та частини Донецької і Луганської областей. Саме в цей час кремль активізував «п’яту колону», яка не лише підтримує російські наративи, направлені на знищення Української держави та української нації, а й фактично підтримує російську агресію.
Війна ніколи не починається сама по собі, їй завжди передує агресія в гуманітарній сфері, мета якої полягає у ліквідації національної ідентичності країни. Вирішивши, що спеціальна операція в гуманітарній сфері пройшла успішно, путін у лютому 2022 року заявив, що метою кремля є «денацифікація» та «демілітаризація» України, тобто знищення української нації та Української держави.
Як встановлено журналістськими розслідуваннями, діяльність «п’ятої колони» та агентури московії в гуманітарній сфері була направлена на збереження так званої «радянської історичної школи», недопущення розкриття злочинів комуністичного режиму, нав’язування суспільству подвійних стандартів, невиконання законів України та резолюцій Євросоюзу із вимогами надати правову оцінку злочинам комуністичного режиму, знищити фальшиві історичні наративи, які сфабриковані та поширюються для підтримки ідеології та виживання кремля. На неодноразові заклики громадськості до української влади, дотепер неприйнятий закон про кримінальну відповідальність за заперечення геноциду українців. Все це дає можливість антиукраїнським силам продовжувати діяльність на знищення Українського народу.
Перемога на полі бою можлива лише у разі перемоги українського суспільства у мовно-культурній війні, інформаційній війні, історичній війні та конфесійній. Історична місія України – вистояти та об’єднати демократичний світ у боротьбі з рашизмом.
Слава Україні!
"47,5 казок" — це чергова порція армійського гумору від автора «Стандартів хотівших в НАТО» Руслана Борти.
Ця книжка – не просто збірка казок. Це фронтово-сатиричний всесвіт, у якому солдати, командири, античні боги, герої міфів і навіть пласка земля живуть за одними й тими ж законами єдиноначальства.
У казках гумор, змішаний з гіркою правдою, військовий побут – з міфологією, а наївність народної байки – з гострою сатирою на бюрократію, лінощі та «дивовижну винахідливість» людей у найважчих умовах.
Автор говорить мовою живою, колючою й часом грубою, але саме тому вона звучить чесно. Бо коли поряд війна, казка перестає бути казкою – вона стає способом зрозуміти, вистояти й навіть посміятися там, де, здавалося б, немає місця сміху.
Всі військові звання, історії та події є виключно плодом авторської уяви, а окремі елементи малюнків не відображають точність реального буття. Також будь-які збіги з реальними людьми є чистою випадковістю.
"47,5 казок" — це чергова порція армійського гумору від автора «Стандартів хотівших в НАТО» Руслана Борти.
Ця книжка – не просто збірка казок. Це фронтово-сатиричний всесвіт, у якому солдати, командири, античні боги, герої міфів і навіть пласка земля живуть за одними й тими ж законами єдиноначальства.
У казках гумор, змішаний з гіркою правдою, військовий побут – з міфологією, а наївність народної байки – з гострою сатирою на бюрократію, лінощі та «дивовижну винахідливість» людей у найважчих умовах.
Автор говорить мовою живою, колючою й часом грубою, але саме тому вона звучить чесно. Бо коли поряд війна, казка перестає бути казкою – вона стає способом зрозуміти, вистояти й навіть посміятися там, де, здавалося б, немає місця сміху.
Всі військові звання, історії та події є виключно плодом авторської уяви, а окремі елементи малюнків не відображають точність реального буття. Також будь-які збіги з реальними людьми є чистою випадковістю.
