Повісті Оповідання Ліра-К
Марта живе на кладовищі серед могил – вона боїться власної тіні та себе самої. Анжелка продає своє тіло чоловікам, аби не померти з голоду. В окопі на передовій ще жевріє чоловіче життя, та війна поволі його стирає. Агапка тікає від вовків та смерті – в її грудях рак, він клешнями обтинає її плоть. Васька блукає покинутими місцями, слухає забуті байки та мріє про життя, яке ніколи для нього не настане. Гудуть терикони, розпускається герань і повітря стигне жасмином – а безголові Ісусики на цвинтарях й досі мовчать. Та хтось має розповісти їхню молитву… Ця книга про біль, який ховається у тіняві людських облич. І про життя, яке попри все – проростає знов.
У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі Олександра Бороня.
Розраховано на широке коло читачів.
До видання увійшло три твори видатного українського письменника-модерніста Михайла Коцюбинського: повість «Fata morgana», новела «Сміх», новела «Intermezzo». Центром уваги та інтересу письменника є події революції 1905-1907 років.
Повість «Fata morgana» зображує долю селянства на рубежі 19-20 століть, розкриваючи передумови революційних подій та їх наслідки. Повість написана в період творчих пошуків письменника. У ній чудово видно перехід манери письма Коцюбинського від реалізму до імпресіонізму. Характерною для імпресіонізму є і композиційна будова, організаційним чинником якої є «настроєвість», відповідно головне місце посідає не розвиток подій, а бачення їх різними персонажами.
У новелі «Сміх» описується епізод з життя родини адвоката, що переховується у своєму будинку під час революційних подій і розгулу чорносотенців. Майстерною рукою автор зображує міську інтелігенцію, яка бореться за права пригнічених, але, в той же момент, не усвідомлює глибину соціальної прірви та загрозу вибуху, що назріває в суспільстві.
Новела «Intermezzo» — яскравий зразок імпресіоністичного письма Коцюбинського. Автор вміло «переломлює» зображуване крізь призму внутрішніх переживань оповідача. Поїздка до маєтностей Євгена Чикаленка, яка описана в новелі, відбувається після революційних подій 1905-1907 років. Текст є, у певному сенсі, актом терапії й рефлексій дійсності, які були описані в попередніх творах.
Твори розміщені послідовно до внутрішнього часопростору сюжету.
«Народні оповідання» є своєрідною книгою українського народного життя напередодні реформи 1861 року.
До збірки увійшли два прозові твори Михайла Старицького: «Облога Буші» та «Заклятий скарб».
Повість «Облога Буші» відтворює події оборони подільського містечка в часи Хмельниччини та зосереджується на темах мужності й самопожертви. У «Заклятому скарбі» поєднано елементи легенди, пригоди та етнографічних спостережень.
«Сині етюди» — збірка прозових творів Миколи Хвильового, що була опублікована в 1923 році. ЇЇ поява була сприйнята тогочасними критиками, як явище новаторське і знакове. Новели прозаїка приваблювали не лише тематичною злободенністю, а й стильовою, мистецькою самобутністю, засвідчували утвердження нової манери письма.
До збірки увійшли новели: «Вступна новела», «Життя», «Колонії, вілли», «Редактор Карк», «Кіт у чоботях», «Юрко», «На глухім шляху», «Солонський Яр», «Шляхетне гніздо», «Синій листопад», «Чумаківська комуна», «Бараки, що за містом», «Свиня», «Кімната. Ч.2», «Легенда», «Дорога й ластівка».
«Камінна душа» — пристрасна й психологічно насичена повість про Марусю, молоду попадю, яка не знаходить щастя у шлюбі та прагне справжнього кохання. У гірській Криворівні її доля переплітається з небезпечним і харизматичним опришком Дмитром Марусяком. Їхній зв’язок стає зіткненням мрій, стихій і людських слабкостей. Хоткевич майстерно відтворює атмосферу Гуцульщини, її побут, поезію гір і драму людських сердець, що прагнуть волі, навіть коли ціна за неї надто висока.
Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі — надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, — письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.
Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922) та «Серце» (Київ, 1933).
«На золотих Богів» — перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.
Збірку «Серце» було підготовлено до друку, та через цензуру заборонено.
Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року. Реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно.
«Марко Проклятий» — один із найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.
Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.
«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.
Збірка містить два історичні оповідання Андрія Чайковського: «Богданко» та «За сестрою».
У повісті «Богданко» перед читачем постає шляхетний князь, якому доля підготувала тяжке випробування: втративши родину під час татарського нападу, він стає мандрівним месником, шукаючи правду і ко- хану дружину, поневолену ворогами. Це розповідь про перетворення з ніжного сина й закоханого чоловіка на безстраш ного воїна, якого веде не помста, а віра у справедливість.
«За сестрою» — епічна оповідь про юного козака Андрія, який, ризикуючи життям, вирушає на пошуки своєї викраденої в ясир сестри. Його шлях — це подорож крізь небезпеки, випробування й зіткнення з жорстокою дійсністю тогочасного світу.
Це зворушливі й героїчні історії про кохання, втрату, пошуки справедливості та боротьбу з ворогом на тлі козацької доби, у яких постають образи, сповнені відваги, гідності й сили духу.
«Слобожанська Атлантида» — динамічна пригодницька повість для дітей середнього шкільного віку сучасного українського письменника Віктора Полянка, переможця конкурсу «Дитяча коронація слова».
Книга продовжує розповідати захопливі історії про героїв повісті «Приборкання Кичери».
П’ятикласник Мирослав дізнається, що легендарний символ рідного міста втрачений, і вирішує його відшукати. Спершу цю затію ніхто не сприймає всерйоз, навіть батьки. Але після кількох мандрівок містом та околицями шукачі розкривають велику таємницю, яку лиходії приховували від сторонніх очей не одне століття.
