Видавництво Ліра-К
У монографії висвітлено квантову логіку як предмет кібервійськ в інформаційному капіталі програмування. Визначено алгоритм пріоритетності у квантово-комп’ютерному програмуванні кібервійськ. Розкрито концептуальну модель геронтології як квантового програм- ного забезпечення людського довголіття в сучасних умовах кібервійськ. Стверджено міжвідомчо-наукове середовище як пріоритетно- смислова цінність програмування у контексті сучасних кібервійськ. Прогнозовано квантову безпеку як корпускулярно-хвильову програму захисту мирного неба України.
Розраховано на наукове коло читачів, військових експертів та співробітників спецслужб.
Протягом 30 років незалежності в Україні точилася гостра дискусія між прибічниками різних версій походження українського народу. Переможцем у цій «тридцятилітній» етнологічній війні стала ранньосередньовічна концепція україногенези, біля витоків якої стояв «батько української історії» М. Грушевський та інші українські історики ХІХ ст. Переконливим свідченням походження українців з раннього середньовіччя є велика популярність цієї концепції серед етнологів та освічених громадян сучасної України. Книга містить історію дослідження проблеми походжен- ня українського народу, обґрунтування зазначеної концепції україногенези та перипетії згаданої тривалої дискусії доби незалежності.
У монографії презентовано авторську інтерпретацію «проблемного поля» культурології в контексті розвитку української гуманістики. До написання монографії авторку спонукало переконання у необхідності як систематизації, так і узагальнення розгалуженої проблематики вітчизняної культурології, активний розвиток якої спостерігаємо від 90-х років минулого століття.
Авторкою систематизовані та узагальнені наріжні ідеї метамодерністів. Освоєні ними ідеї, концепції, методи є ефективними та дозволяють досліджувати нову культуру в особистісному контексті. У монографії розкривається сучасний теоретико-методологічний стан української культурології, а також аргументується авторська модель витоків, сучасного стану та перспектив розвитку культурологічного знання.
Монографія розрахована на фахівців у галузі культурології, теорії та історії культури, проблем сучасної гуманістики, викладачів і студентів гуманітарних за- кладів вищої освіти та всіх, не байдужих до проблем української культури.
Дослідження, ідентифікація та збереження історико-культурної спадщини є одним із пріоритетних напрямків діяльності Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка. Монографія присвячена вивченню пам’яток підводної спадщини, що розташовані в територіальних водах України та пов’язані з подіями Східної (або Кримської) війни 1853–56 років. Автор узагальнює результати українських підводних археологічних розвідок на Чорноморському шельфі – як тих, у яких безпосередньо брав участь (до 2014 року), так і тих, звіти про які ним було опрацьовано. Описуються артефакти, підняті з затонулих британських кораблів. У роботі використана значна кількість науково-історичних та архівних джерел, фотоматеріали експедицій, популярна література. Доступне викладення історичного фактажу робить монографію корисною для всіх, кого цікавить історія підводних досліджень, а огляд кораблетрощ середини ХІХ ст. – для дайверів-любителів і професійних археологів.
Монографія присвячена дослідженню пріоритетних алгоритмів воєнного захисту інформації, яка є дуже потрібною у сучасній Україні. У першому розділі вивчаються загальні підходи щодо якості таких алгоритмів та їх класифікаційно-категоріальні характеристики. Другий розділ присвячений структурній організації цих алгоритмів, зокрема їхньому застосуванню у захисті критичної інфраструктури та в мобільних пристроях. У третьому розділі розглядається використання пріоритетних алгоритмів у воєнних практиках, зокрема в Обороні повітряного простору України та в застосуванні математичного моделювання.
Практично вперше системно досліджено інтимно-любовні дискурси в об’ємній різножанровій шевченкіані
