Після того, як я вивіз дорогоцінний корал з острова Окінава, обдуривши японську систему контролю; пошив у дурні контролерів в аеропорту Дар-ес-Саламу; залишив з носом поліцейських Домініканської Республіки, які проводжали мене на літак в товаристві службового собаки; провіз заборонені речовини через аеропор- ти Брюсселю та Амстердаму, я вирішив, що можу вивезти будь-що і будь-звідки та привезти це будь-куди. Зустрівши у Боготі мою колумбійську квітку Даніелу, я збагнув, що можливість бачитись з нею частіше, ніж раз на рік, напряму залежить від моїх статків. Так я опинився на стежці смарагдового бізнесу.
У Колумбії добувають 80 % від усіх смарагдів у світі. Колумбійські смарагди найкращі, вони утворюються за температури до 800 градусів Цельсія, замбійські, наприклад, 1000–1200 градусів, тому замбійські крихкі. У смарагді є вкраплення – чорні або білі, не буває натуральних смарагдів без прожилків. Ручний спосіб добування найнадійніший, бо коли застосовують динаміт, багато смарагдів пошкоджується. Знайти «гніздо», з якого ростуть смарагди в один бік – це велика удача. Найкращі смарагди добувають на шахтах Чиворо та Музо.
До доктора психологічних наук Свена Бесека у Німеччині звер- тається біженка з України на ім’я Людмила. Вона просить допомогти їй налагодити стосунки з шістнадцятирічним сином Марком, який разом зі своїм батьком мешкає у Швейцарії. Людмила розповідає про щасливе життя Марка з його татом, про їхні мандри світом, які описує з такою точністю, немов подорожує разом з ними. Вона говорить про щоденне спілкування з татом Марка через відеозв’язок, до якого Марк ніколи не долучається, бо сердиться на неї. «Роман пока- зує мені Марка, але Марк завжди або затуляє обличчя, або відвертається. Вчора, наприклад, Марк натягнув на голову футболку – щоб я не бачила його обличчя. Він поводиться, немов мала дитина…».
Після кількох зустрічей з Людмилою у доктора Бесека виникають підозри щодо правдивості її слів, тому він їде спочатку до Швейцарії, де не знаходить ні Марка, ні його батька, а потім – до України. Там він дізнається, що будинок Людмили було повністю зруйновано російською ракетою під час нічного бомбардування міста, а Марк та Роман, які у момент прильоту ракети малися спати в будинку, безслідно зникли.
