Я віри ворогу не йму!.. Приказки. Співи. Пісні. Переспіви

Збірка містить два історичні оповідання Андрія Чайковського: «Богданко» та «За сестрою».

У повісті «Богданко» перед читачем постає шляхетний князь, якому доля підготувала тяжке випробування: втративши родину під час татарського нападу, він стає мандрівним месником, шукаючи правду і ко- хану дружину, поневолену ворогами. Це розповідь про перетворення з ніжного сина й закоханого чоловіка на безстраш ного воїна, якого веде не помста, а віра у справедливість.

«За сестрою» — епічна оповідь про юного козака Андрія, який, ризикуючи життям, вирушає на пошуки своєї викраденої в ясир сестри. Його шлях — це подорож крізь небезпеки, випробування й зіткнення з жорстокою дійсністю тогочасного світу.

Це зворушливі й героїчні історії про кохання, втрату, пошуки справедливості та боротьбу з ворогом на тлі козацької доби, у яких постають образи, сповнені відваги, гідності й сили духу.

До збірки увійшли два прозові твори Михайла Старицького: «Облога Буші» та «Заклятий скарб».

Повість «Облога Буші» відтворює події оборони подільського містечка в часи Хмельниччини та зосереджується на темах мужності й самопожертви. У «Заклятому скарбі» поєднано елементи легенди, пригоди та етнографічних спостережень.

Основи суспільності — соціально-психологічна повість Івана Франка, написана на основі реальних матеріалів кукізовського судового процесу 1889 року. Твір репрезентує художнє осмислення кримінального злочину як вияву глибокої моральної деградації панівних верств суспільства. Франко поєднує елементи детективного сюжету з глибоким психологічним аналізом, значну увагу приділяючи підсвідомим мотивам вчинків, внутрішнім конфліктам персонажів, темі батьковбивства та суспільної несправедливості.

Повість є важливим зразком пізнього реалізму Франка з виразними елементами психологізму й соціальної критики.

«Марко Проклятий» — один із найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.

Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.

«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.

У виданні зібрано основні новелістичні книжки Василя Стефаника: «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «Земля», — що репрезентують цілісний корпус його короткої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття. Твори відтворюють трагедію селянського буття, досвід еміграції, соціального зламу та граничні стани людської психіки.

Видання адресоване широкому колу читачів, студентам, викладачам і дослідникам української літератури.