Патетична соната. Народний Малахій. Маклена Граса. Микола Куліш

«Діамантовий перстень» — романтичний твір про польське повстання 1830-1831 років, спрямоване проти російської корони. На тлі протистояння польських повстанців з російськими військовими читачеві розповідають історію головних героїв, які, не зважаючи на важкі випробування, залишаюся люблячими, шляхетними та вірними своїм ідеалам. Завдяки динамічному сюжету та історичним паралелям із сучасністю, повість читається на одному диханні та глибоко резонує з переживаннями українського читача.

Також до книги увійшли твори «Мрія» і «Жива могила».

Майк Йогансен у своєму романі «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» створює унікальний синтез травелогу, пародійного рицарського роману та експериментальної прози. Цей твір не просто розповідає про подорож головних героїв українськими степами — він грається з жанровими традиціями, змінюючи перспективу і очікування читача.

Цей твір можна читати на кількох рівнях: як веселу іронічну пригоду або як складний літературний експеримент, що підриває класичні уявлення про роман. Це один із найцікавіших зразків української модерністської прози 1920-х років, у якому автор майстерно поєднує традицію, авангард і гру з реальністю.

«Камінна душа» – пристрасна й психологічно насичена повість про Марусю, молоду попадю, яка не знаходить щастя у шлюбі та прагне справжнього кохання. У гірській Криворівні її доля переплітається з небезпечним і харизматичним опришком Дмитром Марусяком. Їхній зв’язок стає зіткненням мрій, стихій і людських слабкостей. Хоткевич майстерно відтворює атмосферу Гуцульщини, її побут, поезію гір і драму людських сердець, що прагнуть волі, навіть коли ціна за неї надто висока.

«Майстер корабля» – модерністський роман, стилізований під мемуари. Твір охоплює різні ча- сові проміжки життя головного героя, занурюючи читача у творче середовище Одеської кіностудії 20–х років XX століття. Текст має ознаки містифікації, але все ж уважається автобіографічним.

«Сині етюди» — збірка прозових творів Миколи Хвильового, що була опублікована в 1923 році. ЇЇ поява була сприйнята тогочасними критиками, як явище новаторське і знакове. Новели прозаїка приваблювали не лише тематичною злободенністю, а й стильовою, мистецькою самобутністю, засвідчували утвердження нової манери письма.

До збірки увійшли новели: «Вступна новела», «Життя», «Колонії, вілли», «Редактор Карк», «Кіт у чоботях», «Юрко», «На глухім шляху», «Солонський Яр», «Шляхетне гніздо», «Синій листопад», «Чумаківська комуна», «Бараки, що за містом», «Свиня», «Кімната. Ч.2», «Легенда», «Дорога й ластівка».

У глухому поліському селі, серед боліт і соснових нетрів, спалахує загадкова пожежа – комуну «Червона сила» знищено вибухами. Місцеві селяни шепочуть про кару небесну, а комуністи – про бандитський напад. Але за офіційними версіями ховається щось інше – історія темна, тривожна, напівмістична. На тлі революційного безглуздя та глибокої провінційної тиші постають постаті: агроном-візіонер Артем Гайдученко, самотній філософ Карлюга, загадкова Марта… Кожен з них шукає свій сенс – або виправдання. Усі вони стають тінями великого експерименту, що загрожує не лише світу навколо, а й самій природі людяності.

«Чорний ангел» – це не просто роман про ранньорадянську Україну. Це тривожна притча про фанатизм, віру і страх, які народжуються там, де зникає правда. Історія, в якій ангел може бути і пророком, і катом.

Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі – надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, – письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.

Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.

Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922), та «Серце» (Київ, 1933).

«На золотих Богів» – перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.

Збірку «Серце» – було підготовлено до друку та через цензуру – заборонено.

Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року.