Українська класика Ліра-К
Майк Йогансен у своєму романі «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» створює унікальний синтез травелогу, пародійного рицарського роману та експериментальної прози. Цей твір не просто розповідає про подорож головних героїв українськими степами — він грається з жанровими традиціями, змінюючи перспективу і очікування читача.
Цей твір можна читати на кількох рівнях: як веселу іронічну пригоду або як складний літературний експеримент, що підриває класичні уявлення про роман. Це один із найцікавіших зразків української модерністської прози 1920-х років, у якому автор майстерно поєднує традицію, авангард і гру з реальністю.
«Камінна душа» — пристрасна й психологічно насичена повість про Марусю, молоду попадю, яка не знаходить щастя у шлюбі та прагне справжнього кохання. У гірській Криворівні її доля переплітається з небезпечним і харизматичним опришком Дмитром Марусяком. Їхній зв’язок стає зіткненням мрій, стихій і людських слабкостей. Хоткевич майстерно відтворює атмосферу Гуцульщини, її побут, поезію гір і драму людських сердець, що прагнуть волі, навіть коли ціна за неї надто висока.
Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі — надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, — письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.
Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922) та «Серце» (Київ, 1933).
«На золотих Богів» — перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.
Збірку «Серце» було підготовлено до друку, та через цензуру заборонено.
Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року. Реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно.
«Марко Проклятий» — один із найвідоміших творів українського письменника Олекси Стороженка, написаний у середині XIX століття. Це соціально-психологічний роман, що порушує глибокі моральні та філософські питання. Головний герой, Марко, проходить через численні випробування та страждає від прокляття, яке він накликає на себе через власні вчинки. Через цей образ автор досліджує проблеми моралі, відповідальності за свої вчинки та їхні наслідки.
Стороженко створює яскраві портрети персонажів, чітко передаючи їхні внутрішні переживання. У романі відображені звичаї та вірування того часу, а також соціальні конфлікти, що стали важливими аспектами розвитку українського суспільства.
«Марко Проклятий» є глибоким літературним твором, який змушує замислитись над проблемами людської природи та її відносин із навколишнім світом.
У глухому поліському селі, серед боліт і соснових нетрів, спалахує загадкова пожежа — комуну «Червона сила» знищено вибухами. Місцеві селяни шепочуть про кару небесну, а комуністи — про бандитський напад. Але за офіційними версіями ховається щось інше — історія темна, тривожна, напівмістична. На тлі революційного безглуздя та глибокої провінційної тиші постають постаті: агроном-візіонер Артем Гайдученко, самотній філософ Карлюга, загадкова Марта… Кожен з них шукає свій сенс, або виправдання. Усі вони стають тінями великого експерименту, що загрожує не лише світу навколо, а й самій природі людяності.
«Чорний ангел» — це не просто роман про ранньорадянську Україну. Це тривожна притча про фанатизм, віру і страх, які народжуються там, де зникає правда. Історія, в якій ангел може бути і пророком, і катом.
«Майстер корабля» — модерністський роман, стилізований під мемуари. Твір охоплює різні часові проміжки життя головного героя, занурюючи читача у творче середовище Одеської кіностудії 20-х років XX століття. Текст має ознаки містифікації, але все ж вважається автобіографічним.
«Діамантовий перстень» — романтичний твір про польське повстання 1830-1831 років, спрямоване проти російської корони. На тлі протистояння польських повстанців з російськими військовими читачеві розповідають історію головних героїв, які, не зважаючи на важкі випробування, залишаюся люблячими, шляхетними та вірними своїм ідеалам. Завдяки динамічному сюжету та історичним паралелям із сучасністю, повість читається на одному диханні та глибоко резонує з переживаннями українського читача.
Також до книги увійшли твори «Мрія» і «Жива могила».
Збірка містить два історичні оповідання Андрія Чайковського: «Богданко» та «За сестрою».
У повісті «Богданко» перед читачем постає шляхетний князь, якому доля підготувала тяжке випробування: втративши родину під час татарського нападу, він стає мандрівним месником, шукаючи правду і ко- хану дружину, поневолену ворогами. Це розповідь про перетворення з ніжного сина й закоханого чоловіка на безстраш ного воїна, якого веде не помста, а віра у справедливість.
«За сестрою» — епічна оповідь про юного козака Андрія, який, ризикуючи життям, вирушає на пошуки своєї викраденої в ясир сестри. Його шлях — це подорож крізь небезпеки, випробування й зіткнення з жорстокою дійсністю тогочасного світу.
Це зворушливі й героїчні історії про кохання, втрату, пошуки справедливості та боротьбу з ворогом на тлі козацької доби, у яких постають образи, сповнені відваги, гідності й сили духу.
До книжки «Я віри ворогу не йму!..» С. Руданського увійшли співомовки (за авторським визначенням – приказки), співи (історичні поеми), пісні, що стали популярними в народі (зокрема «Повій, вітре, на Вкраїну...») та переспіви – насправді вільні переклади з польської, чеської, німецької мов. Переспів «Ігор Сіверський» – це шедевр давньоукраїнської літератури «Слово о полку Ігоревім».
Підбірка «Московська пуга», укладена упорядниками, пройшла апробацію серед воїнів-захисників України (серія «Бібліотека українського воїна», Київ, Видавництво Ліра-К, 2025).
Усі твори друкуються за автографами С. Руданського, що зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, із дотриманням авторської мови поета з Поділля та лексики (іноді ненормативної), яку доводилося чути студенту Медико-хірургічної академії, перебуваючи в російськомовному середовищі.
