Художня література Ліра-К
Молода вчителька з Рівненщини Ярина Біла разом зі своїм нареченим, воїном АТО, долають безліч випробувань на шляху до щастя.
Бурштинова лихоманка, що стала екологічним ли- хом та полем бандитизму для Волині – то підґрунтя розвитку всіх подій, що тісно переплетені у кількох історичних та часових площинах: час німецько-радян- ської війни в Україні, в Латвії, в Казахстані.
Сюжетні лінії торкаються бойових подій та патріо- тичних переживань в українських та латишських родинах, чиї долі пов'язані окупацією, вивезенням з рідного краю, національно-визвольними змаганнями впродовж минулих років та сучасності.
До доктора психологічних наук Свена Бесека у Німеччині звертається біженка з України на ім’я Людмила. Вона просить допомогти їй налагодити стосунки з шістнадцятирічним сином Марком, який разом зі своїм батьком мешкає у Швейцарії. Людмила розповідає про щасливе життя Марка з його татом, про їхні мандри світом, які описує з такою точністю, немов подорожує разом з ними. Вона говорить про щоденне спілкування з татом Марка через відеозв’язок, до якого Марк ніколи не долучається, бо сердиться на неї. «Роман показує мені Марка, але Марк завжди або затуляє обличчя, або відвертається. Вчора, наприклад, Марк натягнув на голову футболку, щоб я не бачила його обличчя. Він поводиться, немов мала дитина…»
Після кількох зустрічей з Людмилою у доктора Бесека виникають підозри щодо правдивості її слів, тому він їде спочатку до Швейцарії, де не знаходить ні Марка, ні його батька, а потім — до України. Там він дізнається, що будинок Людмили було повністю зруйновано російською ракетою під час нічного бомбардування міста, а Марк та Роман, які у момент прильоту ракети мали знаходитися в будинку, безслідно зникли.
Кожен, хто мандрує крізь Всесвіт, з часом натрапляє на безліч цікавих та непересічних історій. Ця книга об’єднує лише їх невелику дещицю — частину з найкращих, що були опубліковані в рамках авторського конкурсу «Безмежний космос» на платформі «Аркуш».
Різноманітність тем, стилів та декорацій, у яких відбуваються події, не залишає байдужим справжнього поціновувача наукової фантастики, а готовність авторів якомога краще пояснити читачу свої творчі рішення, наближає твори до «твердого» піджанру.
Це чорний гумор про війну, де увага сконцентрована не на бойових діях, а на військовослужбовцях – їх характерах, думках, мотивації, особистому житті.
У 2020 році в Польщі розгортається громадянська війна між комуністами та демократами, яка підтримується східним і західним військовими блоками. За багато років всі вже звикли до війни. Молодий хлопець зі Східної Польщі усвідомлює огидність режиму і тікає на демократичну сторону. Мрії про ідеальне суспільство в Західній Польщі розбиваються об реальність, змушуючи його виживати під час війни, спостерігаючи занепад країни та моралі людей.
Роман Олександра Анатолійовича Бовкуна «#відьма» написаний в жанрах етнічного фентезі та магічного реалізму. У творі відсутні: Любовні лінії, ваніль, слеш, жахи, драма. У творі присутні: «Тепле» фентезі, містика і магія в реальному житті. Формування світогляду відьми, яка занадто пізно отримала свій дар і намагається зрозуміти сенс відьомства у сучасному світі.
Роздуми автора на теми буття, небуття і післябуття та пошук свого місця в світі тоді, коли всі напрацьовані «правильні» погляди на життя, привиті соціумом, стають догори дриґом.
Цільова авдиторія роману: юнацтво + молодь + люди старшого віку, для яких слова «потойбіччя» та «загробне життя» не є порожніми. В романі неодноразово висловлюється: зневага до «братського» народу, ждунів, «какая разніца», та всіх видів релігії, тож читачам, які переймаються долею «узкого ізика» і «мацковскаґа патріархата», читати цей твір не варто.
Що штовхає людство в прірву? Ми всі це бачимо й відчуваємо. Але чи хтось справді намагається зупинити?
«Приховане близько» – незалежне продовження «Тайммена». Троє підлітків – Ткарій, Арина й Леона – отримують шанс змінити світ, де влада, технології й божества злилися в єдиний механізм контролю. Та перш ніж врятувати майбутнє, їм доведеться зрозуміти, хто вони – і що насправді приховано близько.
А все почалося зі «Сповіді боржниці». Танлія – боржниця. Щоб отримати свободу, вона змушена виконувати накази державної системи. Але що ховається за кредитами? І чи не прагнуть сильні світу цього відродити рабство – під новим обличчям?
Дві історії. Один всесвіт.
Ця книга точно не залишить вас байдужими – і це я вам як автор обіцяю.
Головні герої роману Олекса та Юстина, закохавшись, втрачають одне одного через окупацію совітами Західної України в 1939-у році. Починається страшна боротьба українського народу з окупантами: спершу з совітами, а потім фашистами, які тиснуть з усіх сторін. І навіть після закінчення Другої світової війни ОУН-УПА продовжує боротися з сталінсько-більшовицьким режимом.
Довгі роки національно-визвольної боротьби українців (1939–1962 рр.) тісно переплітаються з долями головних героїв.
Що буде найважливішим для всього людства, коли прогрес досягне можливості проходити крізь червоточини? Вивчення історії, у її справжньому вигляді! Та проникаючи у минуле, ми ризикуємо змінити сьогодення. Але хто не ризикує, той... А можливо, історія вже змінена...
Після того, як я вивіз дорогоцінний корал з острова Окінава, обдуривши японську систему контролю; пошив у дурні контролерів в аеропорту Дар-ес-Саламу; залишив з носом поліцейських Домініканської Республіки, які проводжали мене на літак в товаристві службового собаки; провіз заборонені речовини через аеропорти Брюсселю та Амстердаму, я вирішив, що можу вивезти будь-що і будь-звідки та привезти це будь-куди. Зустрівши у Боготі мою колумбійську квітку Даніелу, я збагнув, що можливість бачитись з нею частіше, ніж раз на рік, напряму залежить від моїх статків. Так я опинився на стежці смарагдового бізнесу.
У Колумбії добувають 80% від усіх смарагдів у світі. Колумбійські смарагди найкращі, вони утворюються за температури до 800 градусів Цельсія, замбійські, наприклад, 1000–1200 градусів, тому замбійські крихкі. У смарагді є вкраплення — чорні або білі, не буває натуральних смарагдів без прожилків. Ручний спосіб добування найнадійніший, бо коли застосовують динаміт, багато смарагдів пошкоджується. Знайти «гніздо», з якого ростуть смарагди в один бік, — це велика удача. Найкращі смарагди добувають на шахтах Чиворо та Музо.
Одна обкладинка – дві історії. Перша про хлопця, з якого знущаються через вроджену ваду. Проте все змінюється, коли в траві під осокорами він знаходить Предмет, з яким його вада стає невидимою для інших. Друга – про соціопатичного чоловіка, який не памятає свого минулого і сахається людей. Утім, доля дарує нагоду змінитися і повернути собі себе. Історії, що відгукнуться кожному, хто бодай раз стояв наскрізь самотній посеред глухого та сліпого світу
Марта живе на кладовищі серед могил – вона боїться власної тіні та себе самої. Анжелка продає своє тіло чоловікам, аби не померти з голоду. В окопі на передовій ще жевріє чоловіче життя, та війна поволі його стирає. Агапка тікає від вовків та смерті – в її грудях рак, він клешнями обтинає її плоть. Васька блукає покинутими місцями, слухає забуті байки та мріє про життя, яке ніколи для нього не настане. Гудуть терикони, розпускається герань і повітря стигне жасмином – а безголові Ісусики на цвинтарях й досі мовчать. Та хтось має розповісти їхню молитву… Ця книга про біль, який ховається у тіняві людських облич. І про життя, яке попри все – проростає знов.
Два роки повномасштабної війни....
Хтось був в депресії, хтось пішов добровольцем, хтось знайомий чи незнайомий загинув і вже в домовині.
Цей період це пошук себе самого в нових обставинах нашого часу. В збірці зібрані вірші та оповідання, есе саме за цей період. Це час коли я шукав видавця, брав участь в конкурсах, безуспішно чи ні та вони мають право на життя.
Тому відкриваю вам свій світ тем любові, війни, переживань та роздумів. це квінтесенція думок всіх і кожного за цей період часу. Герої та антагоністи відомі всі, навіть сучасний інформаційний потік не завадить це визначити.
«Перетин шляхів» – повість у жанрі детективного трилера про життя, яке приховане від очей суспільства і базується на основі реальних подій. «Лихі 90-ті» когось піднесли до «небес», а когось позбавили життя, комусь відкрили грошові потоки, а комусь поламали життя, хтось виявився власником дорогих вілл, а хтось виявився викинутим на вулицю. Діти вулиці «лихих 90-х» герої цієї повісті. Работоргівля і банди, кохання і відданість, відчай і помста... і вихід із небезпечних та безвихідних ситуацій...
Героїні цієї повісті здавалося, що зло завжди переслідувало її з самого дитинства. Втративши батьків, вона постійно намагалася втекти від зла. Її гнали в невідомість несправедливість та відчай, страхи та безсилля, нерозуміння та самотність. Удари життя були нещадні. Її шлях перетинався з багатьма людьми – друзями і недругами. Але перетин з однією Особистістю був особливим...
Камбоджа – Таїланд – Китай. Відвідавши кілька разів як вільний мандрівник кожну вищезгадану країну, автор додав до скарбниці спогадів історії з різним забарвленням.
В основу пригодницького роману-травелогу «Петля фаранга» покладені реальні події, навіть імена наглядачок та невільниць жіночої в’язниці міста Чіанґ Мая, які автор залишив незмінними. Щоб допитливий читач, який вирушить у подорож за маршрутом автора – Шанхай – Пном Пень – Сієм Реап – Бангкок – Чіанґ Май, зустрівши азійського учасника описаних у романі подій, сказав йому: «Привіт! А я вже знайомий з тобою».
Смерть — поняття відносне. У ті події, до смерті, може втрутитися хтось і запобігти їй. Але це не означає, що її не було. Якби смерті не було, то він би не дізнався, що вона була, і не зміг би їй запобігти. Тому спочатку — першопричина, а потім — причинно-наслідковий зв’язок...
Новий роман-трилогія «Літописець. Щоденник доктора Котова» це детектив. Він висвітлює низку пов’язаних між собою злочинів, що відбулися в 1890 – 1891 роках, розкриття яких виявилося непосильним для імператорської розшукової поліції. Справа зрушила з місця в руках сусіда постраждалої сім’ї – генерала поліції у відставці пана Котова, який взявся за ведення приватного розслідування разом зі своїм сином – лікарем.
Вкрадені злочинцями з домашнього музею предмети старовини стають зачіпкою у проясненні таємниці, яка ховалася кілька тисячоліть у напівзасипаній печері неподалік долини, яка звалася бедуїнами Палестини Беер-Шева, що означало «Колодязь клятви». Третя історія з щоденника не випадково названа доктором Котовим «Сітка павука». Нове полювання за стародавніми реліквіями почалося після того, як була закінчена розгадка палестинських табличок з клинописом, знайдених в 1889 році, і зроблено науковий висновок про те, що це дійсно глиняна бібліотека Авраама. Шпигунська агентурна мережа, сплетена старим і дуже досвідченим резидентом однієї з кращих розвідок світу, діяла зухвало і стрімко, не зупиняючись ні перед чим. За глиняними скарбами потягнувся довгий кривавий слід...
Новий роман-трилогія «Літописець. Щоденник доктора Котова» це детектив. Він висвітлює низку пов’язаних між собою злочинів, що відбулися в 1890 – 1891 роках, розкриття яких виявилося непосильним для імператорської розшукової поліції. Справа зрушила з місця в руках сусіда постраждалої сім'ї – генерала поліції у відставці пана Котова, який взявся за ведення приватного розслідування разом зі своїм сином – лікарем.
Вкрадені злочинцями з домашнього музею предмети старовини стають зачіпкою у проясненні таємниці, яка ховалася кілька тисячоліть у напівзасипаній печері неподалік долини, яка звалася бедуїнами Палестини Беер-Шева, що означало «Колодязь клятви».
Друга історія названа автором щоденника «Куля скарабея». Вона направляє читача в далеку подорож за доказами того, що знайдена у 1889 році печера із таємною схованкою була використана саме біблійним Авраамом та його літописцем. Дивні події в дорозі і нові злочини, що відбулися в Палестині, наштовхують друзів на слід того, кому стала відома таємниця стародавніх глиняних табличок, вкритих клинописом – це був слід дуже багатої людини…
Новий роман-трилогія «Літописець. Щоденник доктора Котова» це детектив. Він висвітлює низку пов’язаних між собою злочинів, що відбулися в 1890 – 1891 роках, розкриття яких виявилося непосильним для імператорської розшукової поліції. Справа зрушила з місця в руках сусіда постраждалої сімїї – генерала поліції у відставці пана Котова, який взявся за ведення приватного розслідування разом зі своїм сином – лікарем.
Вкрадені злочинцями з домашнього музею предмети старовини стають зачіпкою у проясненні таємниці, яка ховалася кілька тисячоліть у напівзасипаній печері неподалік долини, яка звалася бедуїнами Палестини Беер-Шева, що означало «Колодязь клятви».
Першим своїм записам доктор Котов В.Л. дав назву «Удар скорпіона». Ця історія знайомить читача зі злочинною стороною життя столичного міста та занурює у таємничу історію стародавнього сходу, здуваючи пилюку часу зі скарбів неймовірної цінності. При викраденні цих скарбів було вбито індуса, слугу колишнього чиновника посольства Британської імперії. Яка була справжня мета вчиненого злочину? Батько та син Котови виходять на слід злочинця, який володів особливим ударом ножа…
Олекса Сирота, щойно демобілізований «дворічник», запрошується на роботу в столичному кримінальному розшуку. Справа, яку йому довелося розслідувати на самому початку (загибель студента-іноземця), з першого погляду виглядала як нещасний випадок, але після з’ясування деяких дуже неприємних обставин ледь не обернулася міжнародним дипломатичним скандалом, підривом підвалин радянської зовнішньої політики і дуже печальними перспективами для кар’єр багатьох високопоставлених товаришів.
Ця справа була незручною вже тому, що не мала аналогів чи не у всій історії радянської міліції. Відтак і підхід до розслідування мав бути нетрадиційним. Саме таким, з яким міг впоратися наш герой, випускник філософського факультету Київського Університету.
Загиблий був небожем впливового політичного діяча т. зв. «третього світу», прозваного за його імперські замашки «містечковим Чингізханом». Тому ще до закінчення слідства справа була засекречена на найвищому державному рівні. І тільки зараз, 50 років по тому, автори змогли винести на загал всі таємниці цієї загадкової історії.
У центрі Києва, майже під вікнами кабінету начальника Київського карного розшуку, знаходять покійника — злодія-кватирника на прізвисько Кіціус. Розслідувати причину загибелі Кіціуса доручено інспекторові Олексі Сироті. З одержаної з різних джерел інформації випливає, що це не нещасний випадок і не зведення порахунків у кримінальних колах. Найреальніше — злодій під час грабунку, як то кажуть, опинився не в той час і не в тому місці.
Однак з’ясувалося, що до злочину причетні представники т. зв. номенклатури, тому слідство справи про вбивства вище керівництво «спустило на гальмах».
Втім, закон бумеранга ніхто не скасовував і вбивцю чекає кара, хоча й у несподіваний спосіб.
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» — чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро».
Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу — інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий — зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли до Москви, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.
Всеволод Нестайко : «Я все життя писав саме для дітей – писав з лю- бов’ю, болем і тривогою» : біобібліогр. покажч. / Нац. б-ка України для дітей ; наук. ред. А. І. Гордієнко ; уклад. : О. М. Тіхненко, Н. О. Гажаман ; авт. літературозн. ст. Н. П. Мар- ченко. — Вид. 2-ге доп., переробл. — Київ : Видавництво Ліра-К, 2025. — 292 с. — (Серія
«Дитячі письменники України. Вип. 2).
Друге видання біобібліографічного покажчика, яке присвячене життю та творчій діяльності беззаперечного класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Зіновійовича Нестайка, доповнено документами, що виданні з 2009 року по липень 2024 року. Із бібліографічної частини усунено веббібліографію. Окрім бібліографічної частини, видання містить автобіографію письменника та оновлену літературознавчу статтю Н. Марченко, довідково-допоміжний апарат і додатки «Список театральних вистав за творами В.З. Нестайка», «Життя та творчість у світлинах» (фотографії з підписами надані донькою письменника Оленою Максименко).
Видання адресоване науковцям, літературознавцям, філологам, викладачам, працівникам бібліотек, студентам та усім шанувальникам творчості українського класика.
Vsevolod Nestaiko: ‘All my life I wrote for children – I wrote with love, pain and anxiety’: bibliographic index / National Library of Ukraine for Children ; comp.
O.M. Tikhnenko. — 2nd edition, supplemented, revised — Kyiv : Publishing Lira-K , 2025. — 292 p. — (‘Children’s Writers of Ukraine. Issue 2’ series).
The bibliography’s second edition, dedicated to the life and creative work of the undisputed classic of modern Ukrainian children’s literature Vsevolod Nestaiko, is supplemented with documents published from 2009 to July 2024. The web bibliography has been removed from the bibliography. In addition to the bibliographic part, the edition contains the writer’s autobiography and an updated literary article by N. Marchenko, reference and auxiliary apparatus, and the appendices’ «List of theatre performances based on the works of V.Z. Nestaiko’,» «Life and work in photographs».
The publication addresses scholars, literary critics, philologists, teachers, librarians, students, and all admirers of the Ukrainian classic.
Укладачі висловлюють щиру вдячність Олені Всеволодівні Максименко (Нестайко) за надані матеріали до покажчика.
У повісті «Близнята» (друкується в українському перекладі відомого майстра слова Леоніда Смілянського) Шевченко провів свого роду педагогічний експеримент, узалежнивши долю двох братів від освіти та відповідного середовища. Любовно змальовано старосвітське хутірське життя та давні шкільні звичаї. У творі також відбилися враження від перебування поета на засланні. Текст доповнюють вступна стаття і вперше настільки докладні коментарі Олександра Бороня.
Розраховано на широке коло читачів.
До видання увійшло три твори видатного українського письменника-модерніста Михайла Коцюбинського: повість «Fata morgana», новела «Сміх», новела «Intermezzo». Центром уваги та інтересу письменника є події революції 1905-1907 років.
Повість «Fata morgana» зображує долю селянства на рубежі 19-20 століть, розкриваючи передумови революційних подій та їх наслідки. Повість написана в період творчих пошуків письменника. У ній чудово видно перехід манери письма Коцюбинського від реалізму до імпресіонізму. Характерною для імпресіонізму є і композиційна будова, організаційним чинником якої є «настроєвість», відповідно головне місце посідає не розвиток подій, а бачення їх різними персонажами.
У новелі «Сміх» описується епізод з життя родини адвоката, що переховується у своєму будинку під час революційних подій і розгулу чорносотенців. Майстерною рукою автор зображує міську інтелігенцію, яка бореться за права пригнічених, але, в той же момент, не усвідомлює глибину соціальної прірви та загрозу вибуху, що назріває в суспільстві.
Новела «Intermezzo» — яскравий зразок імпресіоністичного письма Коцюбинського. Автор вміло «переломлює» зображуване крізь призму внутрішніх переживань оповідача. Поїздка до маєтностей Євгена Чикаленка, яка описана в новелі, відбувається після революційних подій 1905-1907 років. Текст є, у певному сенсі, актом терапії й рефлексій дійсності, які були описані в попередніх творах.
Твори розміщені послідовно до внутрішнього часопростору сюжету.
