Запровадження багатоголосої музики в українській духовній культурі

Монографію присвячено малодослідженій в сучасній музичній науці проблемі західноєвропейських впливів на українську духовну культуру. У центрі уваги автора – багатоголосний спів та лінійна нотація, які розглядаються у широкому контексті світської та церковної культури.

Значну увагу приділено західноєвропейським реформаційним течіям як одному з провідних чинників у процесі запровадження багатоголосної музики та лінійної нотації. Вагому частку становить новий музичний матеріал з церковно-співочих збірників української Православної церкви. Як підсумок багаторічної роботи джерелознавчого та текстологічного характеру у монографії подано створений на основі українських церковно-співочих збірників XV–XVII століть системний інципітний каталог західноєвропейських духовних пісень, що увійшли до східнослов’янського духовно-пісенного репертуару.

Для музикознавців, культурологів, істориків, а також для широкого кола читачів, що цікавляться українською музичною культурою епохи Відродження.