Павутина: оповідання

Василь Трубай – визнаний майстер короткої психологічної прози. Однак, його роман «Сто тисяч за кохання», написаний, за словами автора, в період відпочинку від роботи над оповіданнями, виявився не менш цікавим ніж його знані новели. Роман створений у стилі кращих зразків пригодницько-детективного жанру. До того ж письменницький текст присмачений хорошим гумором, який прозирає між рядків, зокрема, в побуті та діалогах персонажів психіатричної клініки, де відбуваються ключові події. Твір легко читається, а карколомні пригоди героїв, нанизані на інтригуючий сюжет, не дадуть читачеві жодного шансу занудьгувати аж до останньої сторінки.

Кіносценарій за романом «Сто тисяч за кохання» отримав Гран Прі «Коронації слова».

Реалізм у письмі, в зображенні деталей і химерність твору в цілому – так можна схарактеризувати манеру творчості Василя Трубая. У ній щось від Гоголя й Булгакова, від Маркеса й Кортасара. В оповіданнях, що увійшли до цієї книги, письменник торкається найвтаємничених взаємин між Чоловіком і Жінкою, Людиною й Богом, Людиною і Природою. Зазвичай думки його приголомшують радикальністю, суперечать усталеній моралі, а часом навіть лякають своєю безжальною правдою. Думки ці врізаються у свідомість, змушують сперечатися і змінювати свій погляд на світ.