Лінгвістично-інформаційні студії: у 5 т. Т. 3: Тлумачна лексикографія. Кн. 3: Динаміка лексико-семантичного складу Словника української мови у двадцяти томах.

  Третя книга «Динаміка лексико-семантичного складу Cловника української мови у двадцяти томах» третього тому «Тлумачна лексикографія» п’ятитомної монографії «Лінгвістично- інформаційні студії» містить аналіз активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років ХХ ст. до сьогодення: загальновживаної, біблійної й термінологічної лексики, представленої у тлумачних cловниках української мови в 11-ти й 20-ти томах (СУМ-11 і СУМ-20).

Висвітлено теоретичні проблеми дослідження розвитку лексико-семантичної системи української літературної мови, визначено роль зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на динамічний характер словникового складу мови й зумовлюють виникнення якісних та кількісних лінгвальних змін.

Проведено дослідження загальновживаної лексики: основних інноваційних входжень до СУМ-20 – дериваційних та семантичних неологізмів. Застосування словотворчого аналізу дало змогу описати дериваційні утворення, дослідити основні способи творення, виявити продуктивні словотвірні типи, окреслити найважливіші тематичні групи новацій. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми, охарактеризовано семантичний процес метафоризації, що зумовив появу нових значень, встановлено головні твірні моделі, які лягли в їх основу, а також сфери функціонування інноваційних одиниць в українській літературній мові.

Описано  лексику  і  фразеологію  Святого  Письма,  яка  знайшла  системне  представлення в СУМ-20 через залучення нових реєстрових слів, заміну дефініцій слів та усталених словосполучень, розвиток семантичної структури лексем, значне розширення ілюстративної бази.

Здійснено комплексний аналіз термінології, яка є суттєвою частиною реєстру кожного великого тлумачного словника. Її дослідження в СУМ-11 та СУМ-20 дозволяє простежити еволюцію основного термінологічного складу української мови. Опис словотвірних моделей дав змогу дослідити способи творення доданих термінологічних одиниць, виявити їхні продуктивні типи й основні значення. На основі семного аналізу простежено процес термінологізації загальновживаних слів. Аналіз нової термінологічної лексики, введеної до реєстру Словника української мови у 20-ти томах, дозволив виявити найактивніші лексико- дериваційні мовні процеси, дослідження яких сприяє формуванню уявлення про роль та місце термінів у мові.