Українська класика
Що відбувається з людиною, коли злочин уже скоєно, а найсуворіший суд починається не в залі засідань, а у власній душі? Саме межу між законом і совістю, провиною і каяттям, покаранням і спокутою досліджував Олександр Кониський – письменник, адвокат і проникливий знавець людської натури. До цього видання увійшли маловідомі й малодоступні прозові твори О. Кониського, у яких кримінальні історії, судові процеси та драматичні людські долі стають основою для осмислення природи злочину й морального вибору. Автор веде читача від зовнішньої події – крадіжки, вбивства, зради чи випадкового переступу – до складної психологічної драми людини, змушеної відповідати не лише перед законом, а й перед власною совістю.
Спираючись на багаторічний досвід адвокатської практики, Кониський створює напружені психологічні сюжети, у яких немає простих відповідей і однозначних вироків. Його цікавить не тільки злочин і покарання, а насамперед причини переступу, можливість каяття та шлях людини до внутрішнього виправлення.
Це видання відкриває читачеві несподіваного Кониського – автора кримінально-психологічної прози, уважного дослідника моральних конфліктів, письменника, який поставив у центр літератури складну таємницю людської душі.
Упорядкування текстів, передмова, словник маловживаних слів і примітки – Надія Бойко.
Роман Володимира Винниченка «Сонячна машина» – один із найоригінальніших творів української літератури XX століття і перший український науково-фантастичний роман. Події розгортаються у Європі початку 1920-х років і пов’язані з винаходом загадкової машини, здатної забезпечити людство їжею завдяки сонячній енергії. Поява цього відкриття докорінно змінює звичний порядок життя та спричиняє гостру боротьбу за володіння новою силою, що може стати як порятунком цивілізації, так і причиною її занепаду.
Роман «Хмари» визначний представник української реалістичної прози другої половини ХІХ століття, присвячений життю української інтелігенції в умовах національного й культурного пригнічення. У центрі твору – духовні пошуки освічених українців, їхні ідейні суперечки та прагнення служити народові. Роман порушує проблеми національної свідомості, морального вибору та ролі інтелігенції в суспільстві.
Твір вирізняється реалістичним змалюванням середовища й психологічною переконливістю образів.
До збірки увійшли оповідання, у яких відтворено життя українського села кінця ХІХ століття, моральні конфлікти та складні життєві обставини дітей і дорослих із народного середовища. Центральним твором є оповідання «Каторжна» – трагічна історія дівчини, позбавленої родинного тепла й людського співчуття, що розкриває проблему жорстокості та духовної самот- ності людини.
Оповідання «Сестриця Галя», «Ксеня», «Грицько»,
«Украла», «Кавуни», «Сам собі пан», «Без хліба», «Екзамен», «Непокірний», «Панько», «Батько та дочка» висвітлюють різні сторони народного життя – працю і злидні селян, дитячі переживання, моральний вибір і прагнення людської гідності. Збірка репрезентує зразки української реалістичної прози кінця ХІХ століття.
До книги увійшли поетичні шедеври, які принесли П. Тичині визнання як геніальної особистості на міжнародному рівні. Повністю друкуються за оригіналами рукописів та першодруків тексти творів, які за тоталітарного режиму зазнавали редагувань або й вилучень з літературно-наукового обігу. Першою подається недрукована за життя поета збірка «Панахидні співи», яка вважалася втраченою, а «Соняшні кларнети», «Плуг», «Замісць сонетів і октав», «Вітер з України» – це ті книжечки, що прославили українського автора у слов’янському світі. Твори, які не включалися автором до збірок, подаються в окремому розділі «Поза збірками».
Назва книжки «До кого говорить?» – це перший рядок із недрукованого за життя вірша П. Тичини, написаного орієнтовно всередині 1920-х років, коли компартійний лідер республіки В. Я. Чубар піддав його критиці за «протягування націоналістичного дурману в літературу».
Автобіографічна повість, створена на основі досвіду автора в сербському полоні під час Першої світової війни. У центрі твору — група військовополонених, яких у складі масового етапу женуть через засніжені албанські гори. Сюжет зосереджений на долі семи вцілілих, що проходять межові фізичні й духовні випробування. Твір поєднує експресіоністичну поетику з антивоєнною ідеєю та осмислює проблему збереження людяності в умовах крайнього страждання.
