Романи А5 (60*84/16)
Новий роман-трилогія «Літописець. Щоденник доктора Котова» це детектив. Він висвітлює низку пов’язаних між собою злочинів, що відбулися в 1890 – 1891 роках, розкриття яких виявилося непосильним для імператорської розшукової поліції. Справа зрушила з місця в руках сусіда постраждалої сім'ї – генерала поліції у відставці пана Котова, який взявся за ведення приватного розслідування разом зі своїм сином – лікарем.
Вкрадені злочинцями з домашнього музею предмети старовини стають зачіпкою у проясненні таємниці, яка ховалася кілька тисячоліть у напівзасипаній печері неподалік долини, яка звалася бедуїнами Палестини Беер-Шева, що означало «Колодязь клятви».
Друга історія названа автором щоденника «Куля скарабея». Вона направляє читача в далеку подорож за доказами того, що знайдена у 1889 році печера із таємною схованкою була використана саме біблійним Авраамом та його літописцем. Дивні події в дорозі і нові злочини, що відбулися в Палестині, наштовхують друзів на слід того, кому стала відома таємниця стародавніх глиняних табличок, вкритих клинописом – це був слід дуже багатої людини…
Новий роман-трилогія «Літописець. Щоденник доктора Котова» це детектив. Він висвітлює низку пов’язаних між собою злочинів, що відбулися в 1890 – 1891 роках, розкриття яких виявилося непосильним для імператорської розшукової поліції. Справа зрушила з місця в руках сусіда постраждалої сімїї – генерала поліції у відставці пана Котова, який взявся за ведення приватного розслідування разом зі своїм сином – лікарем.
Вкрадені злочинцями з домашнього музею предмети старовини стають зачіпкою у проясненні таємниці, яка ховалася кілька тисячоліть у напівзасипаній печері неподалік долини, яка звалася бедуїнами Палестини Беер-Шева, що означало «Колодязь клятви».
Першим своїм записам доктор Котов В.Л. дав назву «Удар скорпіона». Ця історія знайомить читача зі злочинною стороною життя столичного міста та занурює у таємничу історію стародавнього сходу, здуваючи пилюку часу зі скарбів неймовірної цінності. При викраденні цих скарбів було вбито індуса, слугу колишнього чиновника посольства Британської імперії. Яка була справжня мета вчиненого злочину? Батько та син Котови виходять на слід злочинця, який володів особливим ударом ножа…
Олекса Сирота, щойно демобілізований «дворічник», запрошується на роботу в столичному кримінальному розшуку. Справа, яку йому довелося розслідувати на самому початку (загибель студента-іноземця), з першого погляду виглядала як нещасний випадок, але після з’ясування деяких дуже неприємних обставин ледь не обернулася міжнародним дипломатичним скандалом, підривом підвалин радянської зовнішньої політики і дуже печальними перспективами для кар’єр багатьох високопоставлених товаришів.
Ця справа була незручною вже тому, що не мала аналогів чи не у всій історії радянської міліції. Відтак і підхід до розслідування мав бути нетрадиційним. Саме таким, з яким міг впоратися наш герой, випускник філософського факультету Київського Університету.
Загиблий був небожем впливового політичного діяча т. зв. «третього світу», прозваного за його імперські замашки «містечковим Чингізханом». Тому ще до закінчення слідства справа була засекречена на найвищому державному рівні. І тільки зараз, 50 років по тому, автори змогли винести на загал всі таємниці цієї загадкової історії.
У центрі Києва, майже під вікнами кабінету начальника Київського карного розшуку, знаходять покійника — злодія-кватирника на прізвисько Кіціус. Розслідувати причину загибелі Кіціуса доручено інспекторові Олексі Сироті. З одержаної з різних джерел інформації випливає, що це не нещасний випадок і не зведення порахунків у кримінальних колах. Найреальніше — злодій під час грабунку, як то кажуть, опинився не в той час і не в тому місці.
Однак з’ясувалося, що до злочину причетні представники т. зв. номенклатури, тому слідство справи про вбивства вище керівництво «спустило на гальмах».
Втім, закон бумеранга ніхто не скасовував і вбивцю чекає кара, хоча й у несподіваний спосіб.
Детективний роман «Оманливий спокій Багдаду» — чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро».
Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу — інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий — зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина: КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли до Москви, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій.
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман в українській літературі, присвячений подіям Ніжинської чорної ради 1663 року.
Твір репрезентує добу Руїни як період політичного розколу, соціальних протиріч і зовнішнього втручання, поєднуючи документальну основу з художнім узагальненням. Куліш досліджує проблеми національної ідентичності, влади, морального вибору та суспільної відповідальності, формуючи концепцію української історії, що й нині зберігає свою актуальність.
