Проза Косинки відзначається правдивістю й гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Попри накинуті радянською ідеологією стереотипи, які на той час домінували у літературі — надавати перевагу суспільним класовим інтересам перед особистим, — письменник на перший план поставив людину, її проблеми й турботи, мораль, внутрішній світ, утвердження засад вселюдського гуманізму.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання елементів імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.
Дане видання містить дві збірки новел: «На золотих Богів» (Київ, 1922) та «Серце» (Київ, 1933).
«На золотих Богів» — перша самостійна добірка новел, яка зробила Косинку найчитабельнішим письменником свого часу.
Збірку «Серце» було підготовлено до друку, та через цензуру заборонено.
Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року. Реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно.
