В романі «Забудь мене» перед читачем розгортається історія, пригоди й драма чотирьох бойовиків ОУН та коханої дівчини одного з них, власне, головного героя Сташка – Солі. Різними шляхами приходять герої твору до Організації, де служать її ідеї до останнього подиху, залишаючись вірними присязі й чину.
Твір присвячується українцям, яких зла доля занесла в далекі краї, на інший кінець світу й саме в тих неласкавих землях, без підтримки, сам на сам з найрізноманітнішого штибу ворогами й недоброзичливцями, не сподіваючись на посмертну пам’ять і славу, виконують вони те, що мають виконати.
Існує цілий пласт літератури про так званий «Русский Харбин», натомість «Забудь мене» стане чи не першим романом, у якому змальовано Харбін український, а годі сумніватися, що значною мірою саме таким він і був. Дві третини подій твору відбувається саме там, у міжвоєнній Маньчжурії, до якої так прагнули дістатися герої «Тигроловів» Багряного. З певними умовностями можна сказати, що події «Забудь мене» роз- гортаються там і тоді, де й коли події «Тигроловів» закінчуються.
Чи є роман історичним? Почасти, адже окрім вигаданих у ньому фігурують і реальні особи, як от отаман Семенов та його підручний генерал Власьєвський. Прізвища деяких персонажів ледь змінені, скажімо присутній у творі начальник далекосхідного управління НКВС Люшнєв майже один до одного списаний зі свого прототипа Люшкова.
