Політика. Політологія. Держава і право
1239 рік. У темних палацах Венеції Чорна аристократія уклала пакт з пітьмою. Орсіні, Контаріні, Паллавічіні – роди-паразити, які вирішили: люди існують лише для боргів, воєн і крові.
Сьогодні їхня павутина оповила весь світ і особливо Україну.
Київ, 2026 рік. Журналіст Андрій Семенко отримує анонімне попередження: «Чорна аристократія будує світ без кордонів і без людей. Почни з Венеції. Або зникни».
Те, що він розкопує – не теорія змови. Це тисячолітня машина контролю і невидимої війни: отруєні річки, боргове рабство, культурна деградація і психологічні операції, що перетворюють людину на раба.
Тінь уже стоїть під його вікном. Павутина затягується.
«Україна в павутині Чорної Аристократії Венеції» – книга, після якої ти більше ніколи не повіриш у «випадкові» кризи.
Ти все ще думаєш, що це просто теорія?
Кажуть: «Хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани». Але куди більше буде сміху, якщо ти розкажеш йому про політику. В наш час говорити про політику – це те саме, що обговорювати зі своїми друзями якийсь блокбастер типу: «Бетмен проти Джокера». Немає ніякої різниці, адже в політиці як і у кіно, всіх більше цікавить гра головних героїв, а не події, що розгортаються навколо них. Тому немає нічого дивного, чому до влади в черговий раз прийшли тирани та завойовники; більшість знову голосувало не за те, «що» він може дати своїй країні, а за те, «хто» він для цієї країни. Пропоную розібрати це питання зрозумілою усім мовою та нагадати політику, де його справжнє місце
Ця книга розкриває приховану тисячолітню історію Венеціанської «чорної аристократії» – олігархічних родин, які після падіння Венеціанської республіки у 1797 році перенесли свої капітали та владу спочатку до Амстердама, а згодом до лондонського Сіті, створивши там автономний фінансовий центр, що й досі функціонує як «держава в державі».
Автор доводить, що саме ця спадкоємиця венеціанської олігархії є головним суб’єктом глобальної епістемологічної війни – фундаментального конфлікту між платонівсько-лейбніцівською концепцією людини-творця та арістотелівсько-емпіричною парадигмою людини-споживача. Усі сучасні кризи, війни та борги є лише похідними цієї єдиної справжньої війни за людський розум.
Особлива увага приділяється Україні: після 1991 року країна стала полігоном повної перемоги «імперії лихварів», що призвела до інтелектуальної стерилізації нації – системного знищення здатності генерувати, зберігати й передавати знання.
Книга пропонує не лише історичний і філософський аналіз, а й конкретну програму звільнення: як повернути Україні шлях творців, розірвати фінансово-олігархічну удавку й відновити національний інтелектуальний суверенітет.
Для всіх, хто хоче зрозуміти, чому світ і Україна рухаються саме так,
і що треба зробити, щоб це змінити.
