Тандем пера і олівця - це поєднання двох творчих інструментів. А ще це особливий діалог малюнку і поезії, коли слово і образ починають звучати в унісон, доповнюючи одне одного і створюючи новий, глибший сенс. Саме так народжується справжній творчий союз - союз поета і художника.
Ольга Киця і Володимир Ребров - яскравий приклад такого співзвуччя. Їх неодноразово називали неймовірним творчим тандемом читачі та поціновувачі образотворчого мистецтва. І це не випадково.
Коли малюнок стає продовженням вірша, а вірш - продовженням малюнка, слово й образ сходяться, мов частинки одного пазла, складаючись у цілісну картину. Тоді виникає мистецтво особливої сили - мистецтво, здатне торкатися найглибших струн людської душі.
Знайомство Ольги Киці й Володимира Реброва відбулося на початку 2023 року, на першій виставці художника «Коли зникають фарби», яка проходила в Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого.
У малюнках художника було багато тиші, болю і правди. Володимир почав малювати війну з першого дня повномасштабного вторгнення - фіксуючи трагедії і перемоги, втрати і здобутки - силу українського народу. У його роботах оживали події, які переживає сьогодні вся країна: боротьба, незламність, біль і надія.
Дивлячись на ці роботи, Ольга зрозуміла, що до багатьох із них у неї вже були написані вірші. Ще до знайомства з художником, вона писала про ті ж події та боротьбу українців. Її слово крокувало поруч із тим, що Володимир передавав лінією олівця.
В книзі описано героїчний народ України, що дає відсіч окупанту. Тут ми бачимо як історії відважних воїнів, так і звичайних людей. В книзі також є багато поєзії та малюнків Володимира Реброва, що відображає незламну силу українців.
